БАТЬКО УСІХ ВІРУЮЧИХ

БАТЬКО УСІХ ВІРУЮЧИХ Римл.4:11-12.

А: Бог обрав Авраама бути батьком віри не тому, що він був якимось особливим, а тому, що, будучи подібним до нас, явив приклад довір’я Богові.

Вст: – Коли мова йде про віру, яка була б здатна творити чудеса і аналізуючи власну віру, ми можемо падати духом, вважаючи, що це неосяжна мета.

– Чому Бог не зробив батьком віри. скажемо, архангела Гавриїла.

– Господь знайшов подібного до нас чоловіка з усіма притаманними людині помилками і слабкостями й оголосив його Своїм другом.

– Яким чином це відбулося і як Авраам досягнув висот віри – головна мета сьогоднішнього нашого спільного дослідження, все мало б послужити хорошим уроком для нас.

            І. Авраам – наш приклад

1. Бог через пророка Ісаю радить дослідити життя і діяльність Авраама та Сарри і взяти уроки віри. Ісаї 51:1-2.

            а) В давнину народ Божий любив називати себе дітьми Авраама. Івана 8:33.

            – Хоча за своїми вчинками були далекі від цього. Івана 8:39.

            б) У Божому плані було, щоб Авраам був батьком не лише своїх прямих нащадків. Гал.3:7,9.

            в) Не походження і навіть не вчинки грають основну роль в набутті приналежності до Аврамового потомства, а віра. Римл.4:12.

            – Віра Авраама виявила себе у вчинках послуху ще до того, як він отримав обітниці стати батьком вибраного народу.

            г) Як відомо, він народився в родині Терхса, який був ідолопоклонником, оскілки родина жила серед язичників Ура Халдейського.

2. Оскільки рід Авраама походив від Ноєвого сина Сіма, він знав правдивого Бога. З історичного джерела відомо: батько Авраама не був найкращим прикладом віри.

           а) Віра Авраама розпочиналася з послуху. Євр.11:8.

           б) Слід зауважити, що Ур Халдейський тоді був багатою країною, як свідчать про це розкопки, однак Авраам довго не роздумував. Бут.12:1-4.

            в) Уявімо собі багатого чоловіка і його велику родину (біля тисячі осіб), який погодився вийти з усім своїм господарством, не знаючи точно куди йде.

            г) Приблизно на півдорозі в Харані помер батько. Бут.11:31-32.

            д) Здавалося б, досить. Проте Бог кличе далі: Бут.12:4-5.

         е) Як же багато християн зупиняються на півдороги духовного досвіду через сімейні чи господарчі причини. Гал.5:7-9.

3. Прийшовши в Ханаанську землю, він не посоромився своєї віри в Живого Бога; всюди будував жертовники істинного богопоклоніння і свідчив про Нього. Бут.12:6-9.

            а) Християнське життя – мандрування до Небесного Ханаану. Филип.2: 15

            б) Чи маємо ми соромитися нашої віри, покликання? Матв.5:14-16.

            в) Знаючи, що Бог віддає йому цю землю, Авраам вважав себе чужинцем.

            г) Авраам вів достойний спосіб життя, так що сусіди поважали його і звали “Божим князем” Бут.23:3-6.

            д) Христос також звертається до нас, як вибраних Ним. Матв.5: 13.

            – Живучи в світі, ми покликані бути благословенням для оточуючих.

4. Авраам, хоча і мав від Бога великі земні багатства (Бут. 13: 2), однак він не прив’язувався до нього, як це буває серед сучасних християн.

            а) Приклад того, як він мав можливість збагатитися за рахунок інших під час звільнення Лота з полону. Бут.14:21-24.

            б) Авраам, як віруюча людина, вмів відрізняти головне від другорядного, шукав найперше Божого Царства. Євр.11:9-10.

            в) Це також приклад для нас, щоб ми не захоплювалися скороминущим земним багатством, а шукали вічного. Євр.13:14.

            г) Бог не проти того, щоб Його діти були багатими, проте ми не повинні покладати на багатство нього свої надії, аби не втратити небесного. Користуватися достатком мудро. Псал.62:11.

5. Авраам здійснював чимало помилок, У яких пізніше каявся і робив певні висновки.

            а) Він старався уникати усяких суперечок готовий був краще поступитися, незважаючи на втрати. Бут.13:5-11.

            – Як би було добре, коли б ми були готові сказати: “Нехай не буде сварки”.

            б) Саме так Авраам виховував і своїх дітей. Ось приклад: Бут.26: 19-22

            в) Християни повинні розуміти: краще втратити, ніж жити в незгоді. 1Кор.6:7.

6. Авраам зумів правильно виховати свого сина. Пригадаймо як послушно Ісак погодився, щоб батько його зв’язав аби стати жертвою. Бог знав, що робить, обираючи Авраама. Бут.18:19.

            а) Прийде час, коли Бог спитає батьків. Єрем.13:20.

            б) Батьки мали б пам’ятати: Єзек.18:2.

            в) Приклад батьків визначає майбутнє їхніх дітей. Ефес.6:4.

7. Авраам був готовий ризикувати життям заради близьких та рідних і взагалі за людей. Бут.14:14-16.

            а) В якості посередника виступив за Содом і Гомору. Бут.18:23-29.

            б) І в цьому він є прикладом для нас. 1 Тим.5:8.

8. Одним із видатних його подвигів було те, що він непохитно вірив Божим обітницям і мав надію навіть тоді, коли здавалося, що вже не було на що надіятися. Римл.4.18-22.

            а) Віра Авраама зростала поступово навіть коли він помилявся, на підйомах і падіннях до такої степені, що йому було не страшне жодне випробування. Бут.22:1-3. Євр.11:17-19.

            б) Однак найдосконалішим для нас прикладом є Христос. Євр.12:1-3.

Закінчення

1. Нині Авраам відпочиває, очікуючи воскресіння. Христос запевнив, що він буде у Божому Царстві. Луки 13:28-29.
2. Йдучи дорогою Авраама, ми живемо тією ж надією, що і вір. Євр.11:10,16.
3. Нехай же всі випробування земного життя зміцнюють і нашу віру, щоб ми зустрілися з Авраамом у вічності. 1Петр.1:6-9.