ХРИСТОС – НАША НАДІЯ

ХРИСТОС – НАША НАДІЯ

Євр.6:18-20

А: Християнин, який незмінно покладається на Христа, ніколи не розчарується, як у цьому житті, так і в майбутньому.

Вст: – Навіть звичайна надія відіграє у житті людей неабияку роль.

– Коли нам важко сьогодні – надіємось на краще завтра.

– Коли малі діти і великий з ними клопіт, сподіваємось, що підростуть і зникнуть проблеми.

– Коли захворіємо – живемо надією на одужання. Люди кажуть: надія вмирає останньою.

– Однак, хто покладається з вірою на Ісуса, той навіть з надією переступає поріг смерті. Його надія не вмирає ніколи.

            І.Надія – наш якір

1. Апостол Павло в Посланні до Євреїв порівнює надію з якорем. Євр.6: 18-20.

            а) Якір – це пристрій у вигляді металевого стержня з лапами, які при необхідності кидають в море і чіпляють за грунт.

            б) Корабель сам по собі не може триматись на одному місці, а повинен бути або прив’язаний до чогось, або зачепитись якорем. в) Особлива небезпека під час бурі або шторму.

            г) Іноді використовують навіть кілька якорів. Дії 27:27-29.

            д) Мало велике значення за який грунт зачепляться лапи якоря. Якщо дно моря ненадійне, можлива катастрофа корабля.

2. Павло знав, що каже. Коли кораблю загрожувала аварія і не могли втримати його навіть чотири якорі, він використав безвідмовний, найнадійніший якір. Дії 27:14-15,18-20.

            а) Апостол кинув свій якір у Святе святих Небесного Святилища, звідки прийшла відповідь: Дії 27:22-25.

            б) Як бачимо, надія йде в парі з вірою Дії 27:33-36.

– Закінчується ця історія словами: “1 сталося так, що всі врятувались на землю”.

3. А ще апостол Павло нашу надію порівнює із шоломом. 1Сол.5:8.

а) Шолом захищає голову солдата від поранення в бою.

            б) Проте шолом надії надійно захищає, коли є ще щось: панцир віри і любові. 1Кор.13:13.

            в) Як бачимо, надія – посередині, об’єднує собою віру і любов.

            ІІ. Як набути таку надію?

1. Надію не можна купити; її не можна осягнути шляхом здобуття знань, мудрості; надії не можна знайти.

            а) Надію пропонує Той, Хто перебуває за внутрішньою завісою у Небесному храмі.

            б) Насамперед потрібно повірити в обітниці Божі, як Авраам. Євр.6: 13-17.

            в) Богові можна довіряти на слово, тому що він незмінний. Проте, йдучи назустріч людині, яка щодня зустрічається з обманом, Бог, крім обітниці ще й дав клятву.

– Хоча серед людей бувають клятвопорушники, клятва й досі має найбільшу ступінь довіри.

            г) Що ж залишається нам, котрі хочуть кинути свій якір у Небесне Святилище? Євр.6:18.

“Ухопитися” усіма силами за ту надію.

            д) Надія та віра в Божі обітниці в той час, коли, здавалося б, що немає на що сподіватися. Римл.4:16-21.

            е) Господь дав і нам великі обітниці, за які потрібно міцно ухопитись. 2Кор. 1:20.

2. Отже, обітниці – це одна з непохитних засад нашої віри та надії; Бог не зрадить. Числ. 23:19.

            а) Навіть тоді, коли людина обіцяє і не виконує, Бог залишається вірним. 2Тим. 2:13.

            б) Божа вірність ґрунтується на неосяжній любові. Римл. 8:32.

3. Отже найбільша і найміцніша засада нашої надії – це Христос, Його Жертва і заступництво за нас. Він помер, щоби дати нам життя і спасіння. Він – наш Заступник та Посередник у Святому святих на небі; на Нього у всьому можна покластися. Євр.6:20.

            а) Якщо ми вірні Ісусові Христові, жодні звинувачення сатани нам не страшні. Римл.8 :33-34.

            б) Голгофська жертва – запорука нашого спасіння, і коли за нас заступається Христос, то можемо бути спокійні. Ісаї 43:25.

            в) Христос заступався навіть за своїх ворогів. Луки 23:34.

“Молитва Христа за Своїх ворогів охоплює увесь світ. Вона стосувалася і кожного грішника, що жив на той час або ж житиме від початку світу аж до кінця часу. Увесь світ винен у розп’ятті Сина Божого. Всі мають можливість покаятися. Той, хто захоче, може мати мир з Богом і стати спадкоємцем вічного життя. Його життя віддане замість життя людини. Отже, ми отримали прощення завдяки Божому милосердю. Скажемо більше: Христос надає людині Божі властивості: Він перевтілює характер людини за Божою подобою. Таким чином істина непорочність, якої вимагає Закон, відновлюється в тій людині, яка вірить у Христа…” (Христос – надія світу).

4. Найкраща вістка для нас: Ісус вічно живий і має силу та законне право заступатися за нас. Євр.7:24-26.

            а) Проте Ісус очікує від людей щирого покаяння. 1Тим.1:15.

            б) Після прощення грішник отримує силу не грішити. 1Тим.1:16.

            в) Ніхто не повинен сумніватися в тому, чи може він спастися. Власними зусиллями це неможливо. Гарантія спасіння не в наших ділах, а в надії на Того, Хто задля нас переміг диявола. Івана 6:37; Єзек.34.30-31.

Закінчення

1. Отже, підсумовуючи тему про надію в Христі, хочеться закликати: будемо ж твердо вірити в усі Божі обітниці, а також в те, що Він готовий допомогти і простити не дивлячись на звинувачення сатани: Захар.3:1-5.

“Сама людина не може чинити опору звинуваченням сатани. Вона одягнена в одягнена в одяг заплямований гріхами і визнає своє беззаконня перед Господом. Однак Ісус, наш Посередник, виправдовує тих, хто через щире розкаяння та віру, віддається Йому на служіння. Він захищає їхню справу і дає перемогу над ворогом, наводячи незаперечні аргументи Голгофської трагедії. Його досконалий послух Божому Законові аж до хресної смерті дає Йому всю повноту влади на небі і на Землі. Він благає Свого Отця про благодать та прощення грішному людству. Христос говорить обвинувачеві Його народу: “Господь буде картати тебе, сатано” (Зах.3:2). Boни спасенні і відкуплені Моєю Кров’ю, врятовані немов головня з вогню. А тим, котрі повірили в Нього Він говорить потіщаючі слова: “Я зняв з тебе провину твою, і зодягну тебе в шат; коштовні” (Зах.3:4). Усі, котрі зодягнуться в Христову праведність, стоятимуть перед Його Лицем, як вірні, вибранні та праведні люди” (Свідоцтва для громади).

2. Нехай же Христос залишається для нас незмінною надією. Прип.23:26.