ВНУТРІШНЯ БОРОТЬБА З ГРІХОМ

ВНУТРІШНЯ БОРОТЬБА З ГРІХОМ

“За внутрішньою людиною я насолоджуюся Божим Законом, та бачу інший закон у моїх членах, що воює з Законом мого розуму й полонить мене законом гріха, що міститься в моїх членах. Нещасна я людина! Хто визволить мене від цього тіла смерті?”  (Римл.7:22-24).

А: Найважча боротьба внутрішня – із самим собою. Перемога може бути осягнута лише силою Ісуса Христа.

Вст: – Зовнішньої боротьби з ворогом можна якось уникнути, сховатись від неї тоді як від себе утекти неможливо навіть уві сні.

 – Великий полководець Олександр Македонський, який блискавично перемагав потужні армії різних держав, відчуваючи внутрішню боротьбу, колись заявив: “Себе перемогти не можу”.

 – В 33 роки від роду, завоювавши майже цілий світ, він помер переможений внутрішніми пороками.

 – Перевага християнина: він може закликати для перемоги силу, яка перемагає всередині.

            І. Боротьба з гріхом

1. Апостол Павло також був людиною і, можливо, змальовує картину боротьби з особистих переживань і спостережень за іншими людьми. Римл.7:22-24.

            а) Хоча й ми покаялись, залишили світ і прийняли хрещення, цим боротьба з гріхом ще не завершилася: час від часу гріх нагадуватиме про себе. Римл.6:6-7.

            – Розп’яті гріховні звички і нахили довший час ще продовжують жити.

            б) Гріх дуже живучий, а наше тіло – слабке і схильне до вірусів гріха; завжди існує небезпека коли гріх дає про себе знати і виникає нова боротьба. Римл.7:15,18-20.

Приклад: Коли людей карали розп’яттям, деякі з них жили тижнями …

            в) Проте разом з процесом відродження зростає і гарантія, що гріх з часом помре. 1Йоан.3:9.

Уявімо собі картину: Розп’ятий гріх, звичайно, переможений, але ще живий. Якщо не підживлювати його похотями цього світу, він помре. Якщо ж час від часу давати йому їжу, він укріпиться силою і може перемогти усе добре.

2. Це громадянська війна, яка точиться між розумом і пристрастями людини. Римл.7:19.

            а) ми самі безсилі боротися з різними виявами гріха і тому мимоволі вириваються з наших уст слова відчаю: Римл.7:24.

            б) Однак, на щастя, у нас є чудовий Помічник, Який не залишить нас у біді: Римл.7:25.

            в) Отож, перемога може бути досягнута, коли ми свої бажання рішуче з’єднаємо з силою Христа і Святого Духа. Римл.8:1.

            ІІ. Хто перемагає в нас?

1. Найгірша справа, коли ми не здатні опанувати собою. Прип.16:32.

            а) Як часто усвідомлюємо, що бажання добра в нас є, а виходить те, чого ми не бажаємо! Римл.7:15-18.

            б) Хто винуватий в цьому? Кого слід звинувачувати? В жодному разі не оточуючих нас людей. Римл.7:14.

            – Дає про себе знати рабство, у яке ми були продані ще за часів наших прародичів. в) Цю проблему пережив апостол Петро: Луки 22:23-34;

            г) Скільки разів перемагав живучий У Давиді гріх, хоча й він був названий мужем по серцю Божому! Дії 13:22; Псал.51:5-7.

            д) Так було і з хоробрим Іллею: 1Цар.19:13-15.

2. В міру того, як зростаємо у вірі і силою Божою отримуємо в боротьбі одну перемогу за іншою, ми вийдемо нарешті повними переможцями, як цього з часом досягнув Авраам. Римл.4:18-22.

            – А скільки разів розп’ятий у ньому гріх схиляв патріарха до капітуляції’.

            а) І для нашої остаточної боротьби та перемоги Бог готує нас різними засобами, досвідами і переживаннями; так було завжди: Дії 14:22

б) Тому не слід падати духом, коли зустрічаємось зі скорботами. Римл.5:3-5.

“Тяжкі життєві переживання – це Божественні співпрацівники, які видаляють з нашого характеру всі нечистоти, неотесаність характеру і нерівності. Їх тесання і ліплення, шліфування і полірування завжди болюче. Нелегко бути шліфованим як камінь, однак камінь після цього готовий для заповнення призначеного йому місця в Небесному храмі” (Нагірна проповідь, с.25).

            в) Так було сказано і Даниїлу: Дан.11:35.

            г) Тому, перш ніж зможемо пережити велике останнє випробування ми повинні спочатку перейти через ряд менших скорбот, загартовуючись для подальшої боротьби і перемоги. Об’явл.7:13-14.

            – Переможці, і тільки переможці будуть у Божому Царстві. Об’явл.15:2-3.

            д) Кожна людина матиме свої особисті досвіди і особисто досягатиме перемоги. Ніхто не в стані удосконалити або спасти іншого. Перемога досягається особистим подвигом. Тому апостол Павло пише: 1Кор.9:24-27.

3. Щоб швидше осягнути перемогу над вадами свого характеру і негативними звичками, потрібно частіше приходити до Христа в молитві і дивитися в дзеркало Його Слова, Його характеру.2Кор.3:18.

            а) Однак, насамперед маємо відчути своє безсилля і тому сильніше ухопитися за рук)

Христа.

            – Навчімося з досвіду апостола Петра. Матв.14:30-31.

            б) Бог готовий у кожний момент піти нам назустріч. Ісаї 64:4,7.

в) Вся наша сила і спасіння тільки у Христі. На умові нашої покори. 1Петр.5:6.

Закінчення

1. Сьогодні наш милосердний Небесний Отець продовжує кликати нас до перемоги над собою. Ісаї 45:22.

2. Без Нього ми безсилі, а з Ним можемо досягнути бажаного. Филп.4:13.