СЕРІЯ ТЕМ ДУХОВНІ РОЗДУМИ З КАНИ ГАЛИЛЕЙСЬКІЙ-6

УРОК ШОСТИЙ – СУСПІЛЬНІ ЗВ’ЯЗКИ

“Ісус зі Своїми учнями також був запрошений на весiлля” (Івана. 2;2).

А: “Ми не повинні уникати суспільних зв’язків і відгороджуватися від людей” (Е.Уайт).

Вст: – Бог створив людину для спілкування з подібними до Себе і з Богом.

– Найгірше покарання для людини – одиночна камера.

– Бог, Який п’ять днів творчого тижня говорив: «дуже добре», на шостий сказав: “Не добре людині бути одній”. Бут. 2:18.

– людина має потяг і до тваринного світу. Бyт. 2; 19.

– Якщо немає де тримaти корів, курей, то заводить хоча б котика або собачку.

– Особлива мета Божа щодо спілкування Його дітей з іншими людьми. Матв.5:13-16.

– “Христос нічого так не бажає, як того, щоб Його діти явили Божий характер світові” (Е.Уайт).

1. Мета Сина Людського – зняти хибне уявлення про Божий характер. Івана 17:6.

а) Свою місіонерську діяльність Ісус розпочав зі спілкування на весіллі з вирішення побутових справ.

б) Ісус відкрив, що Бог любить найменшого, підносить пониженого, має в достатку усі блага, щедро благословляв послух, готовий наділити чимось кращим.

в) Ісус Своєю присутністю на весіллі довів, що Бог через спілкування дає щастя. Він підтвердив благословення шлюбу, сповнив серця учнів переконанням, що Ісус – Божий Месія.

т) для нас це також приклад того, як жити у світі, не будучи при цьому від світу. Івана 17:15-17.

“Ми, не повинні створювати фальшивого уявлення про тe, що хриcтиянин – це похмурі, нещасні люди” (Е. Уайт). Будемо чинити так, щоб наша віра була привабливою і не породжувала суперечок.

2. Сумний приклад Ізраїлю, який не виправдав Божих сподівань.

а) Велика Божа мета: щоб оточуючі народи прийшли до Його світла. Ісаї 60:1-3.

б) Замість цього, вони загородились своїми перевагами… Ісаї 65:5.

в) Дві крайності:

– або замикалися в собі, використовуючи Боже благословення виключно для себе. Івана 4:9.

– або засвоювали звички і погляди ідолопоклонників. Осії 4:16-17.

г) Христос прийшов, щоб виправити положення. Ісаї 42: 1,5-7

“Як учні Xристa, мине повинні уподібнюватися світові в любові до задоволень, розділяючи їхню безрозсудність. Це може принести лише шкоду. У жодному разі ми не повинні схвалювати гріх ні словами, ні діями, ні навіть мовчанням чи своєю присутністю; Куди б не йшли, ми маємо бути з Iсусом… Ми всі повинні стати свідками Ісуса. Наш громадський вплив, освячений благодаттю Христа, слід використовувати з метою придбання душ для Спасителя” (Е.Уайт. Христос надія світу, с,130-131).

Д) Христос спілкувався, приймав запрошення і фарисеїв, і митників, не цурався відкинутих і знедолених членів людського суспільства. Матв.9:10-13.

3. За прикладом Христа діяли і Його учні, хоч і не легко було спочатку перебудовуватись.

Приклад Петра: Дії 10:11-15, 34-36; 11,1-3.

а) Практичний: приклад Павла. 1Kop.9:19-22.

“Він не ігнорував звичаїв людей ні в одязі, ні в їжі, ні навіть в релігійному служінні, поки справа не торкалася принципів” (Коментар АСД).

б) Християни повинні виконувати доручення Христа: Матв.12:8-10.

4. Триангельська вістка доручена Церкві останнього часу. Об’явл.14:6-7.

а) Від того як і коли ця вістка досягне усіх жителів землі, залежить прихід Ісуса Христа і настання Божого Царства. Матв.24:14.

б) Для проповіді Євангелія мають бути використані всі засоби, усі методи євангелізації.

в) Деякі адвентисти під видом захисту Церкви від впливу інших вчень вважають недоречним молитовні місіонерські зібрання в недільний день, або в загально християнські свята. Проте до деяких людей, зайнятих справами зранку до вечора можна достукатись лише у вихідні дні. Прип.24:11.

Свідчення Духа Пророцтва: “Я хочу, аби ви зрозуміли, що Божа воля не в тому, щоб ставати в опозицію щодо світу, а навпаки, ми маємо уникати опозиції. Не потрібно демонстративно порушувати закон про недільний день. Неділю слід використовувати для здійснення різних заходів, під час яких можна було би більше зробити для Господа. В цей день можна провести зібрання на відкритому повітрі, або в чиємусь заміському будинку. Можна здійснювати проповідь Євангелія “від дому до дому”… Там, де тільки можливо в недільні дні слід проводити релігійні зібрання” (Е.Уайт. Спосіб життя і віровчення АСД, с.138).

г) Для того, щоб покликати людей “з Вавилона”, треба знайти до них дорогу. Божа порада: Об’явл.18:4.

5. У Божих дітей є також родинні і громадські обов’язки.

а) Не уникати спілкування на сімейних урочистостях: шлюб, похорон, або інші заходи, на які нас запрошують, хоча й там маємо бути “світлом” не забуваючи: Івана 2:5.

– Проте навряд чи доцільно відвідувати урочистості шлюбу інших конфесій в суботній день і тим більше пропускати богослужіння.

б) Наш громадянський обов’язок. Єрем.29:7.

Закінчення

1. Господь хоче, щоб ми спілкувались не лише з найближчими друзями і родичами але й з усіма людьми.
2. Спілкування повинно мати завжди місіонерський відбиток. Луки 14:23.
3. Як члени суспільства будемо дбати про його добробут. Римл.13:7-8.