Відкриваючи своє серце для добра ти можеш творити чудеса

Відкриваючи своє серце для добра ти можеш творити чудеса

Свого часу Микола з дружиною Наталею горіли табірним служінням. Маючи ділянку біля Чорного моря, ціле літо вони віддавали її для молодіжних і дитячих таборів. Вони були щасливі, спостерігаючи, як змінюється життя молодих людей, коли вони у чудовій табірній атмосфері пізнають любов Господа.

Проте життя занесло їх у Польщу. Микола зайнявся бізнесом, вони купили ділянку у лісі. Але їх не покидала мрія, щоб на цій ділянці також проходили дитячі й молодіжні табори. Минулого літа він «випадково» (бо ми знаємо, що в Божому провидінні не буває випадковостей) зустрівся на богослужінні в місті Жешуві з тодішнім пастором першої луцької громади Віктором Власюком. Микола поділився своїм бажанням, щоб діти з Луцька мали можливість відпочити на природі в Польщі, відновитися від тривог, які оточують їх в Україні. Микола вклав свої кошти і час, щоб побудувати невеличкі літні будиночки, обладнати душ і умивальники. Також він забезпечив усі продукти й транспорт.

14 серпня 22 діток з Луцька, до яких приєдналися підлітки зі Львова, Жовкви та Дубно, заповнили будиночки. Для дітей це був особливий час. Кожного дня разом з наставниками вони підіймалися на нову біблійну вершину: гору Сінай, Голгофу, Божу гору та інші. Особливим подарунком став сплав на каяках на річці Сан, який подарував друг сім’ї Миколи Марек.

Також підлітки могли потренуватися у складанні наметів, розпалюванні вогнища та плаванні. Незабутньою стала поїздка до музею старожитностей, де діти бачили хатини ремісників, дворян і селян, а також школу й синагогу ХІХ століття.

Дітям дуже сподобалася розповідь друга Миколи Азара, який надихнув дітей вірити у свою унікальність, правильно ставити цілі в житті та досягати їх. Азар також вклав багато сил і часу, щоб діти в таборі мали світло, воду і затишок. А його доброта і щирість полонила серця молодих людей.

В суботу, на завершення табору, було особливе служіння – Ангеліна з Горохова, яка зараз проживає з мамою і сестрою в Польщі, також була на цьому таборі. Саме тут вона відважилася на одне з найважливіших рішень – прийняти водне хрещення. Протягом року вона готувалася до цієї події, тому коли пастор Олександр Слободський зробив заклик, вона не вагалася і в урочистій атмосфері уклала заповіт з Господом.

Завдяки доброті й відкритості однієї сім’ї, понад два десятки дітей, деякі з яких не відвідують церкву Адвентистів сьомого дня, могли почути про Ісуса Христа і пізнати любов Божу через Його Слово, природу та наставників. А Господь допомагатиме їм долати нові вершини їхнього життя.

Марія Власюк