Відкрий своє покликання: Божий задум для сучасної жінки

За вікном світить сонечко, розпускаються котики, квітнуть підсніжники. Все це свідчить, що прийшла весна. Березень розпочинає весняний марафон і  все в природі стрімко змінюється, набуває барв та яскравості.  Сьогодні 8 березня. Більшість із нас звикли вважати цей день святом весни, краси та жіночності.

Щодо самого свята, то 8 Березня зародилося у 1910 році на Другій міжнародній соціалістичній жіночій конференції в Копенгагені. Її учасниці підтримали пропозицію німецької соціалістки Клари Цеткін щорічно відзначати День жінок на початку березня проведенням демонстрацій, у боротьбі за рівність прав. Через чотири роки, у 1914 році це свято вперше відзначали на українській території. І остаточний перехід до розуміння його як свята краси, мами та бабусі, припадає на середину 1960-х, коли в СРСР ухвалили рішення зробити 8 Березня вихідним днем. Десь з 1970-х жіночий день проникає у школи й остаточно там вже трансформується у свято мам, квітів та цукерок. У цей день must have – це листівки, які діти малювали мамам у садочках та школах. Про якісь права чи боротьбу за них вже не згадується. У 1975 році Генасамблея ООН проголосила 8 Березня днем святкування досягнень жінок у всіх сферах життя і протесту проти пережитків нерівноправ’я. До появи цього дня не мав жодного стосунку СРСР, тому це не комуністичне і не радянське свято, хоча пізніше воно увійшло у своєрідний “канон свят радянської людини”.

У світі 8 Березня залишається державним святом в багатьох пострадянських країнах. У США та країнах ЄС 8 Березня здебільшого не є вихідним днем, але формат його святкування вирізняється. Приміром, в Італії та Франції проводяться демонстрації. А от у Японії 8 Березня як такого немає, але протягом першого тижня весни там відбувається фестиваль любителів ляльок Хінамацурі.

Весна завжди пробуджує підсвідомість, і навколо все оживає. Тому й не дивно, що з року в рік, 8 березня, відзначають Міжнародний жіночий день. Адже кожна жінка, як весна ‒ чарівна і загадкова, ніжна і щира, мінлива й емоційна, а також по-своєму особлива та неповторна.

Бути жінкою звучить тендітно, та зворушливо. Зараз, на декілька митей пропоную відкинути усі стереотипи сучасного суспільства і зануритись в спокійну давнину.

Спокій, тиша, радість та щастя  наповнювали першу людину, Адама. Він був створений за образом й подобою Бога. Це велика перевага! Проте, його засмутила одна обставина — самотність. Бог вирішив цю проблему, створивши жінку. Він зробив її прекрасною!  Для жінки Господь мав особливі призначення: бути помічницею (це не означало, що Адаму потрібно було з кимось картоплю викопати, йому потрібен був друг, який би його підтримував), бути мамою, а також бути  берегинею сімейного вогнища. Для успішного виконання цієї місії Творець наділив жінку особливостями, які не притаманні чоловікам, або менш виражені в них. Отже, жінка має ряд фізичних особливостей: в крові у неї більше води, але менше еритроцитів, у жінки слабші м’язи – це показує, що вона швидше втомлюється і нездатна витримувати тривале фізичне навантаження.  Проте в організмі жінки знаходиться більше гормонів, що сприяє кращій життєздатності (статистично жінки живуть довше  ніж чоловіки), більша печінка сприяє кращому кровотворенню, до того ж у жінок значно більша щитоподібна залоза, що допомагає їй переживати різноманітну палітру почуттів, краще відчувати настрій та атмосферу сім’ї, оточення, а також допомогти чоловікові пізнавати, розрізняти і вивчати різні почуття. Отже, жінка емоційна, спостережлива, створює атмосферу у своєму домі й навколо себе, вона має перевагу виношувати і народжувати дитину. Всі ці особливості роблять її вразливою та ніжною.

Повернімось до суворої реальності.

Сьогодні перед жінкою суспільство ставить завдання бути «на висоті», а іноді і вище.

Сьогодні жінка має виконувати роботу, таку ж як і чоловік. Вік емансипації забрав у жінки її особливість, зробив її іншою, залишивши елементи виконання жіночої функції — народжування дитини.

Сьогодні суспільство від жінки очікує побудови успішної кар’єри, забезпечення сім’ї матеріальними статками й водночас очікує, що вона буде гарною господинею, чудовою матір’ю і ніжною коханкою. Але це не під силу тендітній натурі. Вправно біжучи життєвий марафон, ми щось та й втрачаємо.

Однак, як прожити життя, щоб не втратити найважливіше?

Насамперед варто пам’ятати:

• Ми з чоловіками в очах Бога маємо однакову цінність, але різні за призначенням.
• Ми унікальні і не варто себе порівнювати з іншими, особливо успішними чоловіками. Ми інші й наша роль не менш значуща.
• Необхідно ретельно дослідити свою сутність, знати сильні та слабкі сторони, виявити власні здібності й таланти.
• Потрібно розвивати власні таланти.
• Намагатися отримувати задоволення від своєї діяльності.
• Бог не очікує від тебе того, до чого не покликав і не вимагає реалізації дарів, яких не дав.

Звичайно, кожна з нас унікальна і неповторна: для однієї необхідна бурхлива діяльність, для іншої — тиха гавань. Це не означає, що одна більш талановита за іншу, чи одна служить Богу краще за іншу. Важливим є щире посвячення і любов до Бога, яка виливається в доброзичливому ставленні до ближніх. Все, що ми чинимо, має на меті прославити Господа. Це і є нашим прагненням. Не можна бути байдужим, не можна залишатися осторонь, не можна закопувати свої таланти в метушні, в байдужості, в клопотах чи розчаруваннях. Підійміться! Ви покликані бути Деборами, Міріамами, Рутами, Маріями. Вашу участь ніхто не замінить. Богу і світу потрібні саме ВИ!

 Говорячи про успіх, ми пам’ятаємо, що оточення нас оцінює по різному і часто нав’язує не притаманні нам цінності. Тому необхідно бути цілеспрямованими та користуватися компасом, щоб ніхто не збив нас з правильного курсу. Для цього необхідно визначити власні пріоритети, давши відповідь на наступні питання:

1. Яка ціль МОГО життя? (ціль має бути конкретною і не мати кінця)
2. Чого я хочу досягнути?
3. В чому я бачу пріоритети МОГО життя?

Весна розпочинає нову серію нашого життя. Вирушаймо в казковий лабіринт жіночої долі з твердою впевненістю, що ми дорогоцінні дочки Небесного Царя. Отже, наше життя має відображати Його королівську велич і гідно носити ім’я дитини Бога.

В цей весняний день бажаю кожній дівчині й жінці миру в серці, радості в Господі, бути здоровою та коханою. Нехай ця весна спрямує вас до здійснення мрії, а життєва стежина приведе до щастя!

З повагою та любов’ю керівниця жіночого відділу адвентистської церкви на заході України ОКСАНА ТЕРЕЩУК