7 тонн яблук для капеланського служіння військовим у шпиталях

Адвентистська церква в місті Ходорів долучилася до ініціативи, запропонованої місцевим пастором Олександром Безуглим, по збору коштів на підтримку військових, які знаходяться на лікуванні в шпиталях. Парафіяни місцевої громади активно займаються цим служінням, але через брак матеріальних ресурсів прийшли до виснаження в цій діяльності. Тоді ми з чоловіком помолилися і просили Господа, щоб Він дарував нам можливість на 100% поринути в служіння людям, які цього потребують. Насамперед це наші захисники, як ті, котрі залишаються на передовій, так і ті, хто потрапив до лікарень, стали потребувати уваги та різнобічної підтримки. Господь не забарився і почав дуже активно відповідати на нашу молитву.

Вже на наступний день після молитви ми отримали відповідь від Бога. У нас з’явилася можливість домовитись із заводом «Галіція» про співпрацю з ними шляхом здачі яблук за певну вартість. Вони запропонували нам хорошу ціну, по 5,5 грн за кілограм, згодом підвищили її до 6 грн, хоча для тих, хто привозить за раз по 1,5 тонн яблук, такої хорошої ціни зазвичай не дають. Спочатку ми думали, що прийматимемо яблука від людей та передаватимемо заводу за запропонованими цінами, а всі отримані на руки кошти передамо військовим. Але невдовзі на нас чекало величезне здивування.

Господь зробив так, що моєму чоловікові запропонували повністю безплатно зібрати всі яблука з саду площею 2 гектари. Ми, не гаючи часу, самостійно почали збирати яблука, та везти на завод. Також передавали і яблука, отримані від людей. Станом на сьогодні ми здали заводу «Галіція» 7 тонн яблук на загальну суму 25 тисяч гривень. Адміністрація заводу, своєю чергою, відгукнулася на ідею частувати військових, які перебувають у шпиталях, власною продукцією, що не менш важливо для нашого волонтерського й капеланського служіння. Самотужки ми назбирали не мало яблук і таким чином Господь дуже рясно благословив відповіддю на молитву.

Наразі, через закінчення сезону яблук, проєкт прийшов до свого завершення, але досвід, котрий був отриманий за цей час праці, нічим не замінити. Чого лише вартує чітка впевненість пастора як ініціатора проєкту та вірян, які, попри складнощі були переконані, що Господь здатен провести через найважчі виклики і неприємності та дарувати Своє благословення тим, хто цього просить. З цим досвідом ми вкотре пересвідчилися, як Господь любить Своїх дітей та відповідає на наші молитви. Слава і хвала Йому за це!

Анна Безугла