Більше, ніж розкіш: у центрі оздоровлення “Барвінок” завершився п’ятий заїзд для вдів військових

Спільні переживання об’єднали жінок з різних міст і селищ Львівщини, Закарпаття, Рівненщини та Волині під час програми, котра проходила з 16 по 25 лютого в центрі оздоровлення “Барвінок”. 37 учасниць, які відрізняються своїми уподобаннями, освітою, звичками та віком, приїхали для того, щоб отримати підтримку й надію. Це вже п’ятий заїзд, який допомагає жінкам відновлюватися. Війна забрала в них найдорожче – синів чи чоловіків. У час, коли скорбота приводить до відчаю, затишне місце посеред букового лісу стало осередком тепла, спокою і любові.

Свіже морозне повітря, гойдалка в засніженому лісі, теплі обійми, гаряча сауна, смачні страви, фізична активність, масажі, незабутня прогулянка по замерзлому озері, заняття з психологом, майстер-класи, які проводила Світлана Савіна, керівник дитячого служіння на заході України, молитва та дослідження Біблії стали незабутніми для кожної жінки. Особливо учасницям запам’яталися «українські вечорниці». Того дня вони ліпили вареники, спілкувалися і згадували українські традиції, народні пісні, приказки та загадки. Лунав веселий сміх. Декілька годин промайнули як одна мить. Це був час, коли хтось з них вперше від непоправної втрати посміхнулася, вперше заспівала після похорону чи знайшла надію і дозволила собі помріяти. Прості і звичні заняття виявилися справжнім подарунком для вдів і матерів зі схожою долею. “З цим місцем не зрівняються навіть розкішні курорти”, – так оцінила заїзд одна з учасниць, пані Леся.

«Барвінок» залишив приємні спогади в серцях жінок не через вишукані апартаменти чи цікаві розваги, а завдяки особливому єднанню між людьми. Це місце стало осередком любові, людяності, надії. Кожен день розпочинався з молитви про відновлення миру в Україні, зцілення, відновлення та Божу присутність в нашому житті. Кожного вечора Віталій Мелесь, керівник місійного служіння Адвентистської церкви на заході України, проводив дослідження біблійних пророцтв, які стосуються нашого часу. Таким чином спільні заняття об’єднували та допомагали знаходити радість.

 «Раз добром зігріте серце, ввік не прохолоне» – з таким настроєм поїхали жінки до своїх домівок. Також вони повезли додому Слово Боже, Біблію, яку кожна з них отримала у подарунок.

«Життя таке коротке, поспішаймо робити добро»  – писав Олександр Довженко. А задовго до нього Ісус Христос учив нас любити свого ближнього, як самого себе. Щоб подарувати  час, увагу і любов не потрібно багато здібностей. Головне щире бажання і довіра до Бога. Програма у «Барвінку» була проведена саме для того, щоб кожна зранена жінка, могла посміхнулася та захотіла мріяти.

Оксана Терещук, співорганізаторка зустрічі