ДОДАЙ НАМ ВІРИ!

ДОДАЙ НАМ ВІРИ!

Луки 17: 5.

А: – Як бачимо віра походить від Бога. Вона може бути зовсім втрачена, або частково.

Для підтримки віри в належному стані потрібна молитва.

            Вст: Чому потрібно саме так молитися?

– Чи може бути віра велика й мала? Луки 17:6

– І справді трапляються моменти в нашому житті, коли ми відчуваємо, що втратили віру і бажали б, аби вона повернулася до нас.

            І. ЩО спонукало апостолів просити примноження віри?

1. Виникла серйозна проблема стосовно прощення ближнім. Луки 17:3-4

            а) у цих словах Божий принцип прощення – без кінця. Так робить Бог. Матв.18:21-22.

            б) Фарисеї мали звичай прощати лише до трьох разів і Петро вважав, що до семи разів буде цілком достатньо.

           в) Скільки разів звертаємося за прощенням до Бога ми? Що було б, якби Бог обмежив Своє прощення навіть до 490 раз?

2. З точки зору людських вимірів взаємовідносин здається таке неможливим і потрібне Боже втручання.

            а) Проблема в тому, що після кількох раз нашого прощення іншій людині ми втрачаємо віру в те, чи може вона взагалі покаятись.

         б) у Бога інакше: Він сподівається на навернення поки людина жива, незалежно від того, скільки разів вона каялась.

            в) Ось чому учні Христа просили: “Господи, додай нам віри!”

            ІІ. Коли потрібна віра?

1. Часто трапляється, що людина не знає, яка її віра, вважає себе більш віруючою, ніж є насправді.

            а) Коли потрапляємо в надто трудні, безвихідні ситуації і випробування, тоді

Дізнаємося, які ми насправді.

            б) Досвід Ізраїля при Червоному морі. Вих.14:10-16.

– Ознака малої віри: коли труднощі і люди обвинувачують інших.

            в) Щось подібне було за днів Мардохея та Естері. Ест.4:1-3,5,14.

– Тут бачимо іншу реакцію: піст, молитва і віра у вибавлення.

            г) Саме так діяв цар Йосафат. 2Хрон.20:12-13.

2. Для того, щоб звеличилась віра багатьох, потрібен хоча б один чи кілька осіб, котрі могли б твердо заявити як Мойсей, Мардохей, Йосафат

            а) Коли падають у відчай керівники – це вже трагедія.

            б) Тоді Бог пробуджує дух віри серед простих людей, наприклад: 2Хрон.20:14-15.

            в) Керівники теж люди і потребують підтримки: 2Хрон.20:20.

– Які ж то чудові слова!

            г) Перемога може бути лише при умові підтримки один одного. Ісая 41:6-7.

3. Коли відчуваємо брак віри, непотрібно вагатись, а визнати це перед Богом.

            а) Приклад, який стався за днів Ісуса: Марк.9:20-24.

            б) Віра послаблюється через суперечки, заздрість, бажання бути вищим тощо. – Батько хворого не обвинувачував нікого, крім себе. Марк.9:24.

4. Не раз трапляється, що ми падаємо, коли потрібно стояти, втрачаємо надію і віру, коли мета зовсім близько і потрібно зробити ще кілька кроків.

            а) Ніхто не повинен бути самовпевненим у силі своєї віри.

            б) Приклад відомого великого пророка Іллі.

             По його вірі, як відомо, небо було закрите й не падав дощ три з половиною роки. По його молитві вогонь з Неба поглинув жертву, жертовник і навіть воду навколо жертовника. Він один виступив проти 450 лжепророків і мав успіх. Проте злякався жорстокої цариці-ідолопоклонниці, яка зажадала його смерті. 1Цар.19:1-4.

            в) Господь знає неміч людську і не образився на пророка. 1Цар.19:5-8.

            г) Ілля просив собі смерті, але Бог мав про нього кращий план.

            д) По-перше, він мав здійснити усе за Божим планом. 1Цар.19:15-16.

Після закінчення Божого завдання, його чекало безсмертя.

            е) Про кожного з нас у бога кращий план, ніж можемо собі уявити.

            ІІІ. Як зростає наша віра?

1. Христос привів чудовий приклад присутності в людині віри. Луки 17:6.

            а) Іншого разу Ісус сказав, що віра має зростати. Матв.13:31-32.

            б) Зерно гірчиці, хоч і маленьке, проте може вирости до величезного дерева, яке перемагає зло світу. 1Iвана 5:4.

            в) Віра зростає завдяки досвідам, які людина має з Богом.

            г) Неймовірну велику силу має молитва. Якова 5:16-17.

2. Наведемо деякі приклади, записані в Божому Слову, котрі підбадьорюють нас на нашій дорозі віри.

            а) Віра Якова зростала, доки з маленького зернятка виросла в сильну, перемагаючу віру. Як переможець, він увійшов у список героїв віри. Євр.11:21.

            б) Яків вірив і шукав Господа, хоча багато разів пробував допомагати Йому. Скільки помилок він допустив спочатку 1 скільки він пережив горя, доки став в повному значенні слова Ізраїлем, тобто переможцем. Осії 12:3-6.

            в) Тож чи варто нам повторювати його помилки?

3. Авраам оголошений батьком віри, проте він не відразу став таким, а поступово зростав у вірі.

            а) Якщо на початку, піддаючись впливові рідних, він пробував допомагати Богові в здійсненні Його обітниць, то коли віра зросла, він був готовий віддати Богові найкраще.

            б) Гірчичне зерно починалось з його довір’я Богові. Євр.11.8.

            в) Перше випробування Авраам не витримав. Бут.12:10-13,18-20.

            г) Він був змушений повернутись на початкові позиції. Бут.13:1-4.

            д) Звернімо увагу, з яким розумінням Бог ставився до нього. Бут.15:2-6.

            е) Чи не найбільшої помилки, яка досі відчувається на Близькому Сході Авраам припустився з Агарою, гадаючи, що таким чином слід прискорити виконання обітниці, яку Бог дав. Але Богові не потрібно допомагати. Бут.21:9-12.

            І знову Бог милостиво виручає патріарха.

            є) Коли ж його віра зросла до великого дерева з маленького зерна гірчиці, Бог допустив

найбільше випробування, яке тільки можна перенести. Євр.11:17-19.

4. Приклад зростання віри з маленького зерняти бачимо і в юнаках, які полоненими були взяті у Вавилон. Дан.3:14-18.

            а) Даниїл з вірою погодився на зустріч з голодними звірами. Дан.3:14-18.

            б) А ось приклад великого апостола. Дії 27:20-25.

            в) Своїм досвідом віри Павел ділиться і з нами. Римл.5:3-5.

Випробування для віри можна уподібнити до велетенського дуба, який росте в степу. Кожен подув вітру укріплює його коріння і він стає щоразу міцнішим.

            г) Про це йдеться і в одному мудрому вислові великої людини: «Люди загартовуються не на природі, а в горнилі життєвих непевностей».

Закінчення

1. Отож віра наша зростає завдяки досвідам з Богом через молитву і довір’я Всевишньому Богові. Ефес.3:14-19.
2. А ще нам потрібна сила Святого Духа. Дії 1: 8.
3. В якій би ситуації ми не опинились, не відпускайте Божої руки. Перевіряймо наше серце і взаємостосунки з Богом сьогодні. Римл.13:11-12.