ЗБУДИСЯ І ОДЯГНИСЯ В ТВОЮ СИЛУ

“ЗБУДИСЯ І ОДЯГНИСЯ В ТВОЮ СИЛУ” Ісаї 52:1-3

А: Господь очікує від Свого народу пробудження від гріховного сну. Лише так вони можуть отримати силу Святого Духа.

Вст: Церква Божа названа дочкою Сіону – вибраним Божим народом; Проведемо паралель між вавилонським полоном і полоном гріха.

Попробуємо перевірити наш духовний стан. Спимо ми, чи лише дрімаємо.

Наскільки міцно ми сковані ланцюгами гріха.

            І. Древній Ізраїль та його боротьба

  1. Яка була причина, що ізраїльський потрапив на 70 років у вавилонський полон?

Зручності, комфорт. 2Хрон.36:14-21.

           а) В надії, що Господь не допустить лиха, багато-то що робилося заради вигоди. Мих.3:10-12.

            б) Бог довго сподівався на пробудження, але вибраний народ все більше грішив

            в) Сумні наслідки. Царя Седекію, закутим у кайдани повели у Вавилон. Єрем.39:7.

            г) Не краща доля спіткала і громадян Ізраїля. Єрем.39:8-9.

            д) Сімдесят років страждань і горя. Псал.137:1-4.

  1. Та настав час звільнення, і вони могли зняти свої ланцюги і стати вільними. Ісаї 52:2.

            а) Бог допускає покарання, проте не залишає назавжди. Прийшов час і бранці могли повернутися до Єрусалима. Ісаї 52:1.

            б) Бог іноді використовує людей для покарання, проте і окупанти не залишаються без покарання. Єрем.50:2-5. 51:10.

            в) Відкрились можливості повернутись на батьківщину Єрем.51:9-10.

            г) Бог знову використовує людину – царя, котрий відкриває дорогу до свободи. Ездри 1:1-3.

– Однак не всі скористалася свободою, залишились у Вавилоні.

  1. А ті, що вийшли, дали Богові клятву вірності. Неєм.10:29-32.

            а) На превеликий жаль наслідки полону дали про себе знати. Неєм.13:15-18

            б) Нарешті Христос змушений був оголосити їм Своє остаточне рішення. Матв.23:37-38.

            в) Уся ця історія записана для нас, що живемо в останній час. 1 Кор.10: 6, 11.

            ІІ. Теперішня Божа Церква та її боротьба

  1. Усе пережите за часів вавилонського полону і після нього повторюється в духовному житті теперішньої Божої Церкви. Ланцюги гріха й досі продовжують тримати багатьох. Прип.5:21-22.

           а) Про полон, у якому ми були і звільнення від нього пише апостол Павло. Тит.3:3-5.

           б) Наше звільнення відбулося не тому, що ми його заслужили, а по Божій благодаті. Ісаї 52:2.

          в) Хтось покритий порохом невеличких гріхів, а хтось прикутий ланцюгом за шию і не може звільнитись.

            г) Ланцюги гріха можуть бути навіть позолочені. 1 Тим.6:9-10.

            д) А ось ланцюг, що зветься заздрість і до чого він приводить. Бут.4:5-8.

  1. Господь звертається до нас: Ісаї 52:1.

            а) На нас чекає новий Єрусалим. Об’явл.21:27.

            б) Звичайно, і нині не легко звільнитися від полону гріха. Потрібна сила ззовні. тобто згори.

Дії 1: 8.

            в) А що потрібно з нашого боку? Велике бажання звільнитися з полону, єдність з братами і сестрами, молитви. Дії 1:14.

            г) Для багатьох з нас, навіть тих, котрі вважають себе праведними, потрібно пережити досвід давнього Никодима. Івана 3:1-3.

  1. Наші прабатьки потрапили колись до цього полону гріха, продавши себе за безцінь і втратили все, що мали. Ісая 52:3.

            а) Христос же прийшов нас звільнити також не за срібло чи золото. Існує лише один засіб звільнення з полону гріха. 1Iвана 1: 7-9.

            б) Чи є щось дорожче на світі, однак отримуємо волю даремно. 1 Петр.1: 18-19.

            в) Немає жодної людини, яка не потребувала б небесного дару. Римл. 3:23-24.

            г) Як же нам слід цінувати цим великим даром для нас! 2Кор.9:11-12,15.

  1. І все ж ми часто ще поводимося як неслухняні і вередливі діти подібно до древнього Ізраїлю після вавилонського полону, знову і знову грішимо. Ездр.9: 13-15.

            а) Хіба ж не забуваємо наших обіцянок, які ми давали Богові при хрещенні? Чи не уподібнюємось древньому Ізраїлю, коли, повертаючись з полону, він обіцяв Богові, а потім забував виконати обітницю?

            б) Ми повинні пам’ятати час, в якому живемо. Ісаї 21:11-12.

            в) Апостол Павло закликає Церкву останнього часу: Ефес.5:14-17.

“Перш, ніж простити Христос приводить душу до покаяння; виявлення гріха – це обов’язок Святого Духа. Серце, яке переконане Святим Духом, бачить, що в ньому немає нічого доброго. Такі люди усвідомлюють: усе, що вони чинили до цього часу, заплямоване гріхом і власним “я”. Подібно до митника, вони стають осторонь, не наважуючись навіть здійняти очі до неба, і благають: “Боже, будь милосердний до мене, грішного!” (Луки 18: 13). Ці душі будуть благословенними. Христос готовий простити кожного грішника, що кається.

Ознакою того, що Христос управляє царством, яке всередині нас, є наше уподібнення Синові Людському. Його піддані – це “убогі духом” (Матв. 5:3), покірні та смиренні, переслідувані за правду, – саме на таких чекає Царство небесне. І може досі вони ще не встановили в собі Божого Царства, ще не досягли досконалості, проте воно вже мас свій початок і зміцнюватиме їх “у спадщині святих у світлі” (Колос.1: 12).

Закінчення

  1. Отже, ми переконалися, що маючи бажання бути на небі серед спасенних, ми повинні струсити зі себе усякий порох гріха і зодягнутися У Христову праведність – в небесний святий одяг. Об’явл.19:8.

            а) Бог радить Лаодикійській Церкві: Об’явл. 3:18.

            б) Що це за одежа? Kолoc.3:12-15.

  1. Випробуймо кожний себе і не зволікаймо зробити це вже сьогодні. 2Кор.13:5.

З. Пам’ятаймо, що наближається день викуплення. Римл.13:11-12.

0 коментарів

Залишити коментар

Хочете приєднатися до дискусії?
Не соромтесь, зробіть свій внесок!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.