ПРОЩЕННЯ

ПРОЩЕННЯ
Прип.28:13
Вст. – Наше життя дуже непевне. Треба постійно жити в мирі з Богом і ближніми.
– Будемо готові до покаяння – жалкування про скоєний гріх;
– Будемо готові визнати провину і просити прощення.
I. Чи важко отримати Боже прощення?
1. Відповідь може бути двоякою: і легко, і важко.
2. Легко: не потрібні гроші, далекі подорожі паломництва, самобичування.
– А що? Прип.28:13
3. Важко: Наше прощення коштувало жертви Божого Сина. 1 Йоан.1:9,7
4. Висновок: тягар нашої вини впав переважно на Господа Ісуса Христа.

а) Згадаємо Гефсиманію.
б) Коли Ісусу було важче; в Гетсиманському саду чи на Голгофі?
в) Що легше – прощати чи просити прощення?
II. Чи легко просити прощення?
1. Більшість людей вважають себе добрими, особливо якщо «не вбив, не вкрав».
2. Але Святий Дух відкриває, що ми грішні.
а) Кращий з нас – «головешка, вирвана з вогню». Амоса.4:11
б) Свідчення пророка: Ісаї 1:2-6
3. Отже, треба сповідувати свої гріхи перед Богом. Людина не в змозі простити. Перед Богом легше визнати гріх…
III. Тут ми підходимо до бар’єру, який буває важко переступити.
1. Чи пробували ви просити пробачення?
– Наша провина перед людиною може стати страшною мукою через совість.
2. Неймовірно важко щиро сказати: «Я був неправий», «я жалкую, шкодую, що сказав, зробив, – прости мене, якщо можеш!?»
3. Здебільшого викручуємось: «Я б цього не зробив, якби ти того не сказав…»
4. У деяких випадках: «Давай закопаємо це сміття»
а) Закопують, але залишають якісь нитки зверху.
б) При нагоді біжать висмикувати…
5. Є й такі: «Прощаю, але не забуду».
а) А як же тоді молитва; «Прости, як і ми прощаємо».
б) У такому випадку ця молитва набуває іншого звучання: «Господи, не зроби помилки, не прощай мені, бо і я не простив».
6. Будемо пам’ятати: 1 Йоан.4:20-21;3:15
IV. Бар’єр непрощення мусить бути подоланий.
1. Гріх сповідуємо перед Богом, але образа, кривда, нанесені ближнім, визнаються перед ними.
2. Чи бачили ви коли-небудь радість примирення?
а) Люди знімають з душі тягар, що полегшує життя;
б) Чи готові ми зняти цей тягар сьогодні?
V. Визнання вини перед ближнім, чи перед Богом, має бути щирим.
1. Гріх має бути названий по імені.
а) Це не є каяття: «Якщо я у чомусь винний, то прости»
б) Більше того – по можливості покрити збитки. Єзек. ЗЗ:15-16
Приклад: Новонавернений працівник фабрики пішов з пастором до директора, щоб розповісти йому про порушення, які він зробив. Почувши про це, директор аж підскочив на кріслі. Досі нічого подібного не зустрічав. Помилував, розуміючи, що більше цього не зробить.
2. Ви запитаєте: А якщо я не винуватий?
а) В конфлікті обов’язково винні дві сторони.
б) Краще взяти вину на себе, а Святий Дух спонукає іншого зробити те ж саме.
в) Якщо ближній не захоче вам простити, ви усе одно знімаєте свою провину і вас обов’язково простить Господь.
VI. Дуже важливо бути переконаним у Божому прощенні.
1. Чимало людей вважають себе надто великими грішниками, і вони думають, що Бог не може їх простить.
2. Дух пророцтва і Боже Слово запевняють: «Немає такого гріха, якого кров Христа не могла б очистити»
3. Для цього потрібна лише віра. Ісаї 55:7
— Ще одна обітниця. Ісаї 44:22:43:25
4. Люди можуть пам’ятати – Бог же стирає гріх, він щезає, як туман, або хмара.
– О, якого ж чудового маємо Бога.
VII. Ще одна надійна гарантія: Михея 7:18-19
Приклад: У приймальні лікаря черговий пацієнт читає науковий журнал. Закричав: «Алілуя, Слава Богу».
Лікар: «У чому справа?»
Пацієнт: «В японському морі глибина води сягає до семи кілометрів. Це означає, що на такій глибині поховані мої гріхи».
Закінчення-Висновок – Треба зняти тягар
1. Нехай не буде жодного бар’єру або перешкоди, яка б завадила отриманню прощення.
2. Сьогодні твердо вирішимо: простити усіх, щоб отримати прощення у Бога.
3. Будемо вірити: Бог ніколи не обманює: Марк.11:24-25