ПОСВЯЧЕННЯ

ПОСВЯЧЕННЯ
Римл.12:1
Вст. Кроки до переможного християнського життя.
– Перший: «Що накажеш мені робити?» -Молитва.
– Другий: «Покаяння – жалкування про скоєний гріх; воно походить від Бога»
– Третій: «Визнання вини і прощення». Тягар, скинувши який, отримаємо і душевне полегшення.
– Четвертий: «Посвячення Другу, Якому завжди можна довіряти.
I. Щоб покаяння і прощення не виявилось даремними, необхідно посвятити себе Богові, вмерти для гріха.
1. В давнину з метою прощення приносили жертву (розповісти, як це було).
– За людину вмирало невинне ягня.
2. Нині також потрібна жертва: Римл.12:1-2
– Ягня вмирало, тіло спалювалося, як бажання не повторювати гріха.

3. За нас помер Божий Агнець – Ісус Христос.
– Приймаючи вірою цей неоціненний дар – Його праведність, – маємо жити Його життям. Гал.2:19-20
Приклад: Два брати. Старший – добропорядний, милостивий, віруючий. Молодший
– вступив у злочинну банду. Вбив людину. На одежі сліди крові. Коли жандарми постукали, старший брат звелів зняти одежу, яка була в крові одягнути його, чисту. Старший, одягнутий в одежу молодшого, (заарештований. Сказав, що вбивство здійснив він. Попросив, щоб після страти передали записку його молодшому братові, в якій було написано: «Я вмираю у твоїй одежі, щоб ти жив у моїй».
II. Посвячення – процес усього життя
1. Це злети і падіння, спуски і підйоми, поразки і перемоги, і врешті-решт остаточна перемога.
2. Процес освячення – важка боротьба зі спокусами, оскільки ми оголосили війну дияволу.
– Сатана не відпускає без бою свої жертви.
3. Пам’ятаймо: легкої, або дешевої правдивої релігії не буває
Приклад: Психічно хворий пиляє дрова ножівкою зубцями до верху.
– Каже, що так легше.
III. Одне, що треба пам’ятати: своєю силою ми ніколи не зможемо перемогти
Приклад. Запитання сестри: «Що маю робити: переможу одне, а через кілька днів- знов повторюю». Відповідь пастора: «Ви самі боретесь і не туди витрачаєте зусилля»
1. Наша мета не стільки в тім, щоб перемогти той чи інший гріх, або спокусу, як в тому, щоб не втратити зв’язок з Божою силою.
2. Щодня нашу волю вручаємо Ісусові, аби битвою керував Він.
– Апостол Павло: «Я щодня вмираю…» (1 Кор.15:21)
3. Це зовсім не означає, що самі ми маємо залишатись бездіяльними.
– Нам буде важко: 1 Кор.9:26-27
«Не лякайтесь тієї величезної праці, яку потрібно виконати протягом усього життя. До того ж від вас не вимагається зробити все відразу. Щодня працюйте над собою, використовуючи кожну дорогоцінну можливість, повністю покладайтесь на Божу допомогу і крок за кроком просувайтесь по сходинках прогресу» (Е.Уайт, «Поради про здоров’я»)
IV. Покладаймося на Божі обітниці. 1 Кор.10:13
1. Сама спокуса – не гріх, але сигнал, що ми в небезпеці, біля нас чатує сатана.
– Як же важлива при цьому молитва!
2. Це також сигнал послаблення зв’язку нашої волі з волею Божою. Якова 4:7-8
– Чи можливо протистояти? 1 Петр.5:8-9
3. Е.Уайт: «Момент, коли нам найважче – ми найближче до мети. Коли людська воля з’єднується з Божественною – ми непереможні»
V. Отже, освячення – це постійне спілкування з нашим найкращим Другом – Ісусом, подібно до Єноха, який «ходив з Богом». Фил.3:8,10
1. Щоб з кимось ходити, треба виконувати два принципи:
а) Узгодженість напрямку;
б) Узгодженість швидкості.
2. Чи легко ходити з Богом?
– Залежить від довір’я до Нього, бо напрямок і швидкість вибирає Він.
Приклади: 1) Проблема Якова і його матері Ревеки: хотіли прискорити хід подій.
2) Ця сама проблема була серед Ізраїлю під час подорожування по пустелі.
3. При цьому ми повинні пам’ятати: Бог залишається вірним, навіть якщо ми зробимо помилку. Бут.28:16; 2 Тим.2:13
VI. Протягом століть Бог не раз доводив, що Йому можна довіряти.
1. Чи отримав би Яків первородство, якби дотримувався святих принципів?
а) Обов’язково і без зайвих мук і терзань.
б) Перед смертю Яків згадав свою колишню фатальну помилку, нелегке життя, смерть дружини, своє поневіряння.
– Виникла знову проблема первородства. Бут.48:15-19
2. І в наш час трапляються незрозумілі події – допоможе лише довір’я Богові.
3. Скажемо і ми з Давидом: Псал.143:10
Закінчення-Висновки
1. Бажаючи освячення, потрібно стати на дорогу, якою ходить Ісус. Псал.37:5
2. Завжди дивитись на Свого Провідника. Псал. 16:8-9
3. Довіряти Господеві, пам’ятаючи: у Нього щодо нас є кращі плани, ніж у нас. Псал.37:3-4
4. Докладати усіх зусиль, щоби бути з Господом, виконуючи Його волю.