НАША БАТЬКІВЩИНА

НАША БАТЬКІВЩИНА

“Адже наше життя – на небесах, звідки й очікуємо Спасителя, Господа Ісуса Христа, Котрий силою, якою Він може все підкорити Собі, перемінить наше принижене тіло так, щоб воно було подібне до Його прославленого тіла” (Филп.3: 20-21).

А: Живучи на землі, ми не повинні забувати, що наша спадщина зберігається на Небесах, де наш Спаситель.

Вст: – Хоча й продовжуємо жити на території князя темряви цього світу, ми не забуваємо своєї Батьківщина, куди були поселені Творцем наші прародичі.

            – Послідовники Ісуса через те вважають себе тут чужинцями і приходьками, які мріють про країну щастя і добра.

             – І хоча ми розуміємо, що земля – наша Батьківщина і тут будемо жити вічно, все ж високо в Небі наш Тато і Творець. Там Едемський сад, взятий від землі. Там столиця оновленої планети “Земля”, там наші оселі, там вічне життя.

            – Від того, яке проводимо на цій землі життя, залежить, чи повернемося ми будь-коли додому.

            І. Чому наше життя на Небесах?

1. Апостол Павло підіймає дуже важливу проблему нашого духовного життя. Филп.3:20-21.

            – На цій землі панує смерть. Вічного життя не існує.

            а) Чому наше життя на небесах, в той час, коли ми ще живемо на землі?

            – Тому, що на землі усе минуще і лише тимчасове. Євр.13:14.

            б) Фактично, в духовному плані відбулось наше воскресіння і в Ісусі Христі, Який на Небі, маємо Гаранта здійснення обітниць. Ефес. 2:5-6.

            в) Усі праведники споконвіку жили такою надією. Євр.11:16.

2. У се Боже творіння очікує на оновлення. Людина спасається в надії Римл.8: 19-25.

            а) Наші імена вже там записані, як майбутніх мешканців Неба. Луки 10:20.

            – Про залишок Божого народу звіщали пророки: Ісаї 4:2-3.

            б) Церква – як наречена тут, а її Наречений – там. Тому мріємо про зустріч і подумки вже живемо там. 2Кор.11:2.

            ІІ. Як потрібно готуватися до життя на Небесах?

1. Відомо, що наречена не лише думає про зустріч. але й готує відповідний одяг і придане, щоб потім взяти його з собою. Об’явл.19:7-9.

            а) Навіть якщо плануємо переселитися в інше місто, то про це думаємо, цікавимося понад усе, яке там життя? Що необхідно взяти з собою, які будуть сусіди і т.п. А старе місце проживання нас цікавить все менше.

            б) Якщо нам потрібно пересікати кордон, то думаємо з чим нас пропустить таможня, що можна брати з собою.

2. Так і небесний контроль – слідчий суд – визнає, що можна взяти з собою на Небо.

            а) Що туди не пропускають, а тому потрібно залишиш на цій землі? 1Петр.2:1.

            б) Якщо можна відмовитись від багажу із забороненими речами, то кожен з нас с “багажем” доброго чи поганого характеру. Яков.1:21

             в) У цьому житті потрібно дуже дбайливо і з молитвою формувати характер. Ефес.4:22-32.

        г) Старої валізи із вогненебезпечними речами потрібно якомога швидше позбутися Гал.5:19-22.

            д) Небесна “таможня” у жодному разі їх не пропустить туди, бо це загрожуватиме небесному благополуччю. Ісаї 26: 10.

            е) Бог не зацікавлений, щоб лихо Землі ще раз повторилось. Наум.1: 9.

3. Але що можна взяти туди?

            а) По-перше, набутий добрий характер Ісуса: Мат. 8. 5:48.

            – Усе життя треба присвятити удосконаленню характеру. 1Йоан.3:3.

            б) По-друге, небесні плоди Святого Духа, які в нас виросли. Гал.5:22-23.

            в) Туди можна буде взяти і спогади про всі ті добрі вчинки, які ми робили тут задля Ісуса і для Нього. Неєм.13: 14.

            – Гріхи праведників будуть стерті, а пам’ять добрих вчинків залишиться. Об’явл.14: 13

“У пам’ятній книзі Божій увічнений кожний праведний вчинок. У ній точно зафіксовані кожна переможена спокуса і зло, кожне слово ніжного співчуття. Там записується кожний жертовний вчинок, кожне страждання і біль, перенесені за Христа” (Велика боротьба, с.451) “Там спасенні пізнають, подібно до того, як і вони пізнані. Любов і співчуття, які Сам Бог заклав в душу людини, знайдуть найчистіші та найсолодші прояви” (Велика боротьба; с.635).

            – Однак, якщо ці почуття любові не мали місця тут, то там вони не будуть виявлятися.

4. Як же важливо розвивати тут і тепер усі ці добрі якості, аби їх, як дорогоцінний скарб або приготоване придане, взяти з собою на Небо. 1Тим.6:18-19.

            а) Наш час швидко минає і необхідно поспішати, щоб унаслідувати, засвоїти (запакувати), щоб взяти з собою все необхідне і бути в числі спасенних.

“Ми живемо в дуже напружений час. Честолюбство, війни, самозадоволення, збагачення полонять сьогодні свідомість людей. Сатана знає, що час короткий і тому робить усе можливе, аби люди були обмануті, зведені, зайняті і налякані – доки не закінчиться час, випробування і не зачиняться двері благодаті” (Свідчення для Церкви, т.6, с.31).

“День гніву вже дуже близький. Божа печатка буде покладена на чоло лише тих, хто зітхає і волає про всі мерзоти, що чинять люди на землі. Ті, хто любить світське і має до нього почуття прив’язаності, буде знищений разом з ним” (Свідчення для Церкви, 1.5, с.212).

            б) Ми бачимо як же важливо слідкувати за собою! Чи вже готові ми переселитися вічне місто?

            в) Право увійти у святе Боже місто отримають переможці в боротьбі з гріхом  Об’явл.3:12; 22:14

            г) У цьому світі найголовнішим у житті має бути життя з Ісусом. Матв.13:44.

            д) Будемо старатися отримати це право і духовний “ордер” на проживання та Об’явл.21: 27.

Закінчення

1. Отже, Батьківщина нас чекає. Там усе готове до прийняття викуплених від землі поселенців. Об’явл.21:1-2,23-27.
2. Ми слабкі, але сильний Бог. Покладаючись на Нього, стараймося бути виконавцями Його волі. 2Петр.1:10-11.