У Новому році – нове життя

У Новому році – нове життя

2 Кор.5:17

А. Як старий рік вже не повернеться, так Бог бажає, щоб наша стара, недобра, гріховна людина померла, а в новій особі відродився новий, чистий і святий характер, який дає право успадкувати вічне життя.

Вст. Сьогодні, в першу суботу нового року, хочеться процитувати одного поета:

«Снова незаметно время пролетело,

Лишь к концу пришел уже прожитий год.

И одним вопросом заняты всецело

Все умы: что год новый принесет?»

ЩО ПРИНІС НАМ СТАРИЙ РІК?

I. Оглядаючись назад, можемо з впевненістю сказати слова віруючої людини давнини: 1 Сам.7:12

1. За цей рік ми пройшли довгу дорогу життя і цікаву…
2. Образно можна висловитись так: були зламні пасовища; були спокуси й скорботи і були приємні дні радості, потіха і великі благословенні. В загальному можна підсумувати:

«Старий Год прожили ми благополучно,

Хоть и часто били скорби на пути;

Хоть подчас нам било больно, тяжко, скучно, – Все же Бог помог нам все перенести.

И взглянув назад, ми можем убедиться,

Как бнл благ Господь к нам каждьій день и час,

С тем, что било, помогал Он нам мириться,

В тяжких испнтаньях подкреплял Он нас».

• Те, що Господь був з нами, не викликає жодного сумніву.

II. Вдивляючись у невідоме, рік тому ми просили Божих благословень, і сьогодні можемо констатувати; що бачили їх:

1. В особистому житті;
2. У наших родинах;
3. У справах наших рук (вдома і на місцях праці);
4. Ми бачили благословення і в Церкві: у чудових зібраннях, у співі хору, в музиці, у нових душах, які приєднались у цьому році до Церкви.

IIІ. Усі ці благословення сьогодні викликають у нас щиру вдячність Тому, Хто був для нас таким добрим.

Приклад: Одна дівчинка сказала: «Мамо, я не знаю про що молитися, адже в нас все є…». Мама відповіла: «Тоді дякуй за те, що є». Схиливши коліна, дитина щиро помолилась: «Боже мій, дякуємо Тобі за теплу хату, за чисту постіль, за взуття, одяг, за іграшки, за хліб, за тата і маму – за все я Тобі дякую. Амінь».

1. Як просто, і разом з тим – щиро…

• Ми – дорослі і діти, повинні молитися подібно до Давида: Псал.103:1-3.

2. В нас також повинна бути дитяча, тверда впевненість у тому, що і в Новому Році Господь буде з нами: Псал.23:1-6.

ЯКИМИ МИ БУЛИ В МИНУЛОМУ РОЦІ? Єрем.6.16

IV. У молитовні дні ми вже робили гаку перевірку, але сьогодні варто ще раз зупинитися над цим питанням.

1. Що згадується спочатку: добре чи погане?

а) Якщо людині хочуть зіпсувати надовго настрій, то спочатку говорять добре, а закінчують поганим. Ми ж маємо іншу мету: закінчити це зібрання з радістю, і тому спочатку згадаємо негативне, щоб закінчити хорошим, накреслити на Новий Рік добрі плани.

б)  Отож, згадаймо діла старої людини.

2. Чи можемо згадати, скільки днів у році потратили на сварки, гнів, нарікання, незадоволення?

а)  Можна сказати, що це невеличкі гріхи. Але в малого гріха є погана звичка: згодом ставати великим;

б)  Навіть у тому випадку, коли подібно до Маріям, вважаємо, що ми правильніше чинимо, потрібно пам’ятати: сама наша участь у ділах старої людини має бути залишена.

3. Скільки часу витрачено на суперечки, хто з нас кращий, як живе, що їсть, як одягається, що сказав, з ким пішов тощо?

а)  Але ж це якраз витрачений той час, який потрібно було використати на удосконалення власного характеру, приготування до вічності себе й інших.

б)  Замість того щоб очікувати, поки стануть кращими інші, постараймося стати кращими самі.

в)  А скільки витрачено часу на розмову з іншими людина про істину, скільком людям ми показали шлях спасіння?

г)   Сьогодні потрібно кожному з нас замислитись над питанням: що я зробив для єдності громади? Чи не були мої дії і слова спрямовані для розділення і розладу між братами і сестрами?

V. Але неправильно було б казати, що все було лише погано.

1. Чимало серед нас с таких, котрі навіть собі можуть признатися, що стали у минулому році кращими, ніж вони були раніше. Це велика перемога (звичайно, маємо на увазі не тих. які зарозуміло хваляться).

а) Наприклад, людина була крикливою, злою, нестриманою, а тепер з радістю відзначає, що силою Святого Духа вона стала цілком іншою;

2. Багато членів Церкви були активними в громаді, придбали чимало духовних досвідів з Богом, нових перемог у боротьбі з гріхом.

а)  Інші намагались бути благословенням для ближніх, відвідували хворих духовно і фізично, кормили голодних духовним і фізичним хлібом, були гостинні у своєму домі і власному серці.

б) Чим більше часу витрачено в старому році на добро для людей, тим більше благословень можемо очікувати у Новому році;

в)  Добро і милосердя для ближніх, Христос розцінює, як зроблене для Нього особисто;

г)  Чимало членів нашої громади піклувались, молились, плакали за збереження єдності у громаді і у Церкві загалом. Це хороша робота. Пригадаймо, скільки часу було витрачено на цю добру справу?

VI. Як би там не було, – добре, чи погано, – Господь у Своїй любові прийняв рішення: «Залити її на цей рік»: Луки 13:8

1. І зовсім не тому, що ми це заслужили, а чому, що Господь дає кожному з нас можливість робити краще. А тим, котрі чинили погано, дає можливість діяти добре.

Приклад: В армії солдат стояв на дуже відповідальному посту №1. Хоча боровся, але змучений, стоячи заснув. Таким і знайшов його командир, перевіряючи пости. Легенько зняв з вартового зброю і сам став поруч зі сплячим солдатом. Пробудившись, солдат із тремтінням очікував найсуворішого покарання. Командир спокійно віддав зброю і сказав: «Я даю тобі можливість стати кращим».

2. Христос також залишає нас у Церкві на наступний рік і дає можливість чинити краще. Виправдаємо ж Його довір’я.

ЯКИМ У НОВОМУ РОЦІ ХОЧУ БУТИ Я?

VI. Якщо в новому році будемо залишатися невідродженими, то сам чає Нового року нічого не допоможе.

1. Знаємо, що, як і в попередні роки, Новий рік буде роком труднощів, переживань, смутку, спокус тощо.
2. Царство Боже обіцяне лише переможцям, і Христос бажає, щоб ми були переможцями усього недоброго, а особливо свого «Я».

VII. Побажання Христа через Святого Духа для нас на Новий Рік:

1. Переодягнутися у новий одяг, подарований Ісусом. Ефес.4:22-24.
2. Друге, дуже важливе побажання: Йоан.17:21.

— Нехай цей рік стане роком єдності і згоди, роком миру, дружби і нелицемірного братерства.

3. Для того щоби була єдність, пропонується наступне побажання: Йоан.13:34

а)   Для цього необхідно молитися, і не лише за себе: Филп.1:9. Будемо жити так, щоб любов зростала не лише у словах, а й у вчинках, у пізнанні і почуттях, щоби ми були готові за братів віддати життя;

б)   А починати необхідно з маленького: ласкавий погляд, привітне слово, добре діло. Одним словом, потрібно мати властивість, яка нічого не коштує, але дуже дорого ціниться. Як вона називається? – Ввічливість.

в)   Не будемо ображати і ображатися: Приклад апостола Павла. 2 Кор.12:10

г)   У жодному разі не треба виправдовувати свою грубість і нетактовність у словах та поведінці.

4. Чи візьмемо знову з собою в Новий рік сварки, нарікання, незадоволення, гнів, зарозумілість та інші негативні звички? Ні, і ще раз – ні.

а)   Побажання апостола Павла: 1 Кор.15:58

б)   Хтось сказав: «Один рік служіння Господу краще, ніж 80 років, прожитих для себе».

Закінчення

• Щоб ми бажали би подарувати Христові на Новий Рік?

Приклад: Що подарувати татові на Новий рік? Це мав бути найкращий подарунок.

Сергійко, який погано писав у школі, підписав гарно листівку батькові. Василько погано запам’ятовував вірш, і тому вирішив так вивчити пам’ятний вірш уроку суботньої школи, щоб продекламувати його без зупинки. Одна Танюша засумувала, тому що не вміла ні читати, ні писати; тому дівчинка вирішила подарувати татові тістечко, яке вона дуже любила. Настав Новий рік, і діти поспішили зі своїми подарунками до татка. Сини були задоволені похвалою батька.

Коли ж підійшла Танюша, то простягнула до тата порожні рученятка і зі сльозами сказала: А я нічого не принесла тобі. Я не вмію писати і тому хотіла подарувати тобі своє тістечко. Я ні шматочка не з’їла, зберігала для тебе, як подарунок на Новий рік, але зайшла до нас чужа тітонька з маленькою дівчинкою, яка з таким бажанням подивилась на моє тістечко, що я віддала його для неї. О, якби ти бачив, як вона втішилась. От і все…

• розвела ручками Таня, – А тепер у мене нічого немає…». Не витримала
• заплакала вголос.

Батько взяв Таню на руки, поцілував її і сказав: «Ти подарувала мені своє добре, маленьке серце. Це найцінніший і найкращий подарунок, який лише може бути.

• Такого подарунка чекає від нас Небесний Отець. Прип.23:26

Амінь.