Зранені, але не зламані: три дні відновлення для сімей з дітьми о особливими освітніми потребами

Три роки війни стали важким випробуванням для кожної української родини. Але особливо болісна ця трагедія для тих, хто виховує дітей з особливими освітніми потребами та інвалідністю. Постійний стрес, емоційне вигорання та тривога стали їхніми вірними супутниками.

Батьки своєю чергою, втрачають сили, намагаючись підтримати своїх дітей та забезпечити їм необхідний догляд. Вони часто почуваються безпорадними перед викликами війни, але навіть у найтемніші часи Господь дає надію.

У Біблії сказано: «Не лякайтеся їх та не тривожтеся, бо Господь, Бог ваш, іде з вами, щоб воювати за вас із вашими ворогами, щоб спасти вас» (Повторення Закону 20:4). Ця обітниця є джерелом сили для всіх, хто бореться за свою родину і країну.

Щоб надати всебічну підтримку таким сім’ям, був організований проєкт «Зранені війною: допомога сім’ям з дітьми з ООП та інвалідністю». Мета проєкту — створити безпечний простір, де діти та їхні батьки зможуть відновити свої сили.

Програма триденних тренінгів стала справжнім благословенням. У ній взяли участь 13 сімей (40 осіб), що об’єдналися, щоб знайти підтримку й допомогу. Ми прагнули створити атмосферу, де кожен міг відчути себе в безпеці, де було місце і для спілкування, і для відпочинку.

Програма була насиченою, щоб охопити всі аспекти життя сімей. У батьків була можливість поспілкуватися з психологинею Альбіною Мотильчак, відвідати  арттерапію, яку проводила Світлана Савіна. Вони допомагали батькам долати емоційне вигорання та розвивати стресостійкість. Також були організовані групи підтримки, де мами й тати ділилися своїми переживаннями. Це допомогло їм краще усвідомити, що вони не самотні у своїх випробуваннях. Для дітей були проведені груповий майстер-клас від Оксани Лисенко та реабілітаційні процедури з Владиславом Мельником.

Особливе місце зайняли духовні настанови від пастора Максима Крупського. Він допомагав батькам знайти опору у вірі, адже в такі моменти надзвичайно важливо пам’ятати, що Господь є нашим прихистком. Як написано в Посланні до Филип’ян 4:6–7:

«Ні про що не турбуйтесь, але в усьому молитвою й благанням з подякою висловлюйте свої бажання Богові, і мир Божий, що вищий від усякого розуму, нехай береже ваші серця та ваші думки у Христі Ісусі».

Це була справжня командна робота, яка допомогла дітям розкритися у творчості та спілкуванні. Батьки змогли відпочити й відновитися, відчувши на собі дію любові й турботи.

Ці три дні стали свідченням того, що навіть у найтемніші часи можна знайти світло надії. Вони стали можливими завдяки злагодженій роботі багатьох людей. Хочеться згадати і Ольгу Сокирко, вірянку адвентистської церкви, яка з любов’ю та радістю дала можливість провести захід у своєму готелі і молилася за цей проєкт. Віталій Смірнов повністю забезпечив усі логістичні потреби. Це приклад справжнього служіння.

«Отже, що скажемо на це? Коли Бог за нас, хто проти нас?» (До римлян 8:31). Риторичне питання апостола Павла стає відповіддю для кожної сім’ї, яка переживає труднощі. Господь не залишає нас. Він діє через людей, щоб проявити Свою любов і милосердя.

На завершення заходу кожна сім’я отримала Новий Завіт з маленькими подарунками, а діти — подарунки, надані християнською гуманітарною організацією «Сумка Самарянина» і дитячі Біблії. Це вкотре нагадало, що віра команди жива, яку можна передати іншим навіть у найважчі часи.

«Носіть тягарі один одного, і так виконаєте закон Христа» (До Галатів 6:2). Ці слова якнайкраще описують те, що відбувалося протягом цих трьох днів. Слава Богу за цих дітей, за цих матерів та за кожного, хто допоміг зробити ці вихідні реальністю.

Ліна Смірнова, голова правління ГО “РУХ323”