Про підготовку до проведення Дня “Надії” та історію заснування Західного медіацентру “Надія” розповідає менеджер менеджер ЗМЦ “Надія” Михайло Філіп

Як проходила підготовка до дня “Надії”?

Ідея виникла ще навесні. А вже за місяць до самої події, тобто у жовтні, була створена команда, з якою ми пропрацьовували всі елементи, деталі, спілкувалися з учасниками, гостями, співаками, технічною командою.

Якщо ж взяти процес безпосередньої підготовки, то він зайняв 2-3 тижні. Але напередодні самого етеру відбувалася конкретизація сценарію богослужіння, спілкування із запрошеними гостями.

Останній тиждень був найбільш напружений. Команда операторів з Києва приїхала допомогти нашій львівській команді, оскільки заходи подібного масштабу ми давно не проводили. Власне, суботній прямий етер Дня “Надії”, транслювався на телебаченні, кабельних платформах, в YouTube та соцмережах. Також трансляція велася на каналі Адвентистської церкви «Вічне Євангеліє», що у Львові, де й проходило святкове богослужіння. Складність завдання полягала у тому, що нам треба було синхронізувати наші команди, обладнання, інженерні думки, роботу режисерів та операторів.

Загалом ми були в етері майже 5 годин: в суботу зранку півтори години та ввечері три години.

Взагалі, ідея проведення Дня Надії цього року у форматі прямого етеру стала викликом. Це дозволило нам самим відчути себе живим організмом, а глядачам долучитися до перегляду святкового етеру. Вони відчували, що все відбувається прямо зараз, на живо.

Ви сказали, що давно не було прямих етерів. З чим це пов’язано?

Є багато факторів, через які останні декілька років не відбувалося Дня “Надії”. Хоча програми «Ранок Надії» та інші проєкти транслюються наживо, саме День “Надії” не виходив в етер декілька років. Причиною цього є об’єктивні чинники: війна, пов’язані з нею обстріли та вимкнення світла, нестача людського ресурсу через виїзд працівників за кордон. Тому минулі два роки ми робили запис Дня “Надії”, який транслювався в суботу.

Чи відстежували ви загальну статистику, скільки було глядачів Дня “Надії” на YouTube чи на телеканалі «Надія»?

Найпростіший спосіб визначити кількість глядачів – це цифри, які ми бачимо в YouTube. Сьогодні це вже понад 6 000 сумарних переглядів на каналах громади «Вічне Євангеліє» та Телеканалу «Надія». Але, наприклад, «Вічне Євангеліє» транслює богослужіння і у Facebook. Можна зібрати ці показники та підсумувати.

Щодо етерного телебачення, то тут визначити показники набагато складніше. Якщо ми розуміємо, як працює класичне телебачення, то показники так просто не можна побачити як в YouTube. Тим паче, що акцент медіа все більше зосереджується на соцмережах, оскільки там можна одразу порахувати статистику.

Якщо говорити загалом про Західний медіацентр “Надія”, скільки років він вже діє?

Я особисто долучився до цього медіаслужіння, з початку повномасштабної війни у 22-му році. А сам Західний медіацентр розпочав свою діяльність ще з 2008 року, фактично з початку існування Телеканалу “Надія” в Україні та його центральної студії в Бучі біля Києва. Згодом були створені ще кілька медіацентрів в різних обласних центрах України, з спеціалізацією на створенні програм для різної аудиторії. На початку Західний медіацентр “тулився” в маленькій кімнаті в Центральній Адвентистської церкви у Львові, на Бобанича (тоді ще Короленка), а команда складалась з менеджера, режисера, інженера і запрошуваних на зйомки операторів та ведучих. Першим проєктом став відома багатьом програма «Богослужіння зі Львова» за участі різних пасторів і проповідників, які знімали саме в Центральній громаді ще великим класичними телевізійними камерами. Окремо, записували вступ до проповідей та прощання з глядачем, які робив в ролі ведучого Артем Щербанюк, що згодом повністю приєднався до студії в ролі сценариста та ведучого. Потім ця програма стала зніматись вже в громаді на Багряного біля студії.

Наступним проєктом стала програма “Ваша думка”, яка навпаки знімалася на вулицях Львова. Знімальна група ставила актуальні духовні запитання перехожим, після чого ведучі, також на різних локаціях Львова, робили кількахвилинну біблійно-богословську відповідь на поставлене запитання.

Паралельно, з 2010 року, на території Адвентистської церкви на Багряного, спільними зусиллями громади, адміністрації Західної Конференції та ТК “Надія”, було побудоване багатофункціональне приміщення, де з 2012 року розмістились різні церковні установи та Західний медіацентр. Там ми нарешті отримали повноцінне приміщення студії: знімальний павільйон та кабінети для працівників. Це дозволило вже планувати і знімати різні програми з різноманітними декораціями та гостями.

За вже 15 років свого існування, наша студія створила багато проєктів різного напрямку. Окрім згадуваних “Богослужіння у Львові” та “Вашої думки”, це були духовно-життєвий “Інша сторона”, музичні “Джем” та “Зе-ефір”, соціальний “Є проблема”, науково-популярний “Філософський камінь”, біблійний “В контексті”, духовно-сімейний “Зустріч суботи”.

Окремим напрямком роботи нашого медіацентру стало створення під егідою телеканалу та Всесвітнього Адвентистського Радіо (AWR), радіостудії, яка стала опорною для діяльності в Україні “Радіо Голос Надії”.

Як щодо комунікації з глядачами? Як відбувається спілкування з людьми, котрі мають запитання після перегляду програм чи звертаються з проханнями?

Є декілька напрямків, яким чином можна залучити аудиторію, яка дивиться ті чи інші програми на YouTube, Facebook, а також контент в Instagram та Tik-Tok. Всі канали зв’язку, які ми можемо мати з аудиторією завдяки цим платформам, є присутніми та використовуються командою.

Наприклад, ми тісно співпрацюємо зі Школою Біблії. Таким чином, наприклад, можна прямо прослідкувати, що людина зацікавилась Біблією та долучилася до ресурсу для її дослідження.

Ще один приклад – програма «В контексті». Це суто біблійно-богословська програма, яка створюється на основі Суботньої Школи з богословами та пасторами, для широкого кола глядачів. У коротких вставках протягом випуску, Ведучий Артем Щербанюк робить запрошенням до поглибленого вивчення Біблії за допомогою застосунку Суботня Школа та посібників на платформі Школи Біблії з посиланням на неї.

Це один зі шляхів залучення аудиторії. Інші платформи також мають свою комунікацію.

Наприклад, YouTube канал «Філософський камінь» створений для інтелектуальної аудиторії та широкого кола глядачів, які шукають зв’язок історії, науки, Біблії та креаціоністські аргументи на противагу еволюційним.

Також ми започаткуємо новий метод комунікації. Вже найближчого місяця ми проведемо офлайн захід для наших підписників. Разом з ведучим каналу “Філософський камінь” буде вибране місце проведення  у Львові та розроблена ексклюзивна тема спілкування з гостями заходу. Ми запросимо особливого гостя, який зможе ще краще пояснити обрану тему.

Тому це і є наші базові канали зв’язку з глядачами: Школа Біблії, офлайн-івенти та безпосередньо комунікація у коментарях. Нарешті контакт-центр, який працює 24/7. Людина, яка дивиться наші програми, може зателефонувати, залишити молитовне прохання, поспілкуватися з пастором якщо у неї є запитання й отримати відповідь.

Кожен з видів комунікації постійно присутній і має на меті залучити аудиторію до глибшого роздумування над своїм життям та Біблією.

Запитання – Владислав Берецкі