НЕКРОЛОГ Федорук Леонід Григорович

Леонід Федорук народився 17 липня 1949 року в селі Білин Ковельського району Волинської області. Закінчив Білинську середню школу, згодом здобув фах столяра-будівельника. У 1968–1970 роках проходив військову службу.

У вересні 1970 року уклав завіт із Господом через водне хрещення, яке здійснив пастор Олександр Павлюк. Того ж року одружився з Галиною Володимирівною Новосад.

З 1978 року активно долучився до служіння в адвентистській громаді міста Ковель, де був обраний координатором молодіжного місійного відділу й у 1981 році рукопокладений у сан пресвітера. У 1989 році подружжя Федоруків направили на пасторське служіння до першої громади м. Рівного.

Протягом трьох років Леонід Григорович навчався на духовних заочних курсах у Волинсько-Рівненському об’єднанні.

У 1991 році на з’їзді Західної конференції у Львові його було рукопокладено у сан проповідника. Відтоді й до 1997 року він ніс служіння обласного пастора Рівненщини.

У 1997 році повернувся до Ковеля, де служив районним пастором. За його керівництва громада активно проповідувала Євангеліє у навколишніх селах і містах Волині, а також споруджувалися доми молитви в Скулині, Любомлі та другій громаді Ковеля.

У 2006–2009 роках подружжя Федоруків звершувало служіння в місті Іршава на Закарпатті, а після виходу на пенсію Леонід Григорович продовжив служити як пресвітер у другій громаді м. Ковеля.

Леонід Григорович разом із дружиною Галиною Володимирівною багато років ніс посвячене служіння Церкві. Після важкої хвороби вона спочила у Господі 18 грудня 2023 року.

Вірний служитель Церкви Адвентистів сьомого дня Леонід Григорович Федорук відійшов у Господі 15 вересня 2025 року на 77-му році життя.

Сповнене служінням та жертовності життя Леоніда Григоровича стало прикладом віри та любові до Божої Церкви. Його посвята залишила глибокий слід у серцях віруючих.

«Я брав участь у благородних змаганнях, я завершив біг і не полишив вірного служіння Богу. Тепер вінець переможця чекає на мене – нагорода за життя праведне. Господь, справедливий Суддя, даруватиме його мені того Дня. І не лише мене Він нагородить, але й усіх тих, хто з любов’ю чекає на Його прихід» (2 Тим. 4:7–8. Біблія сучасною мовою).