Місто нашого сховища

Місто нашого сховища

Псал. 46:2-3,8

Вст. – Цей псалом має цікаве історичне підґрунтя.

• Народ ізраїльський щойно був звільнений з рабства.
• Досі вони керувались жорстокими законами, які передбачали за кожне порушення відповідне покарання.
• Тепер вони стали нацією на чолі з вождем Мойсеєм.
• Щоб учорашні раби не перетворились на націю злочинців, Бог допустив принцип покарання. Левит. 24:17-21
• Це був тимчасовий виховний засіб. Закон помсти.
• Коли ж Ізраїль увійшов в Обітовану Землю і став незалежною державою, був передбачений захист для тих, хто скоїв злочин ненавмисне.

І.   По всій країні Бог звелів побудувати в зручних місцевостях шість міст-сховищ. Числа 35:6 (1 част.)

1. Туди міг втекти вбивця, який скоїв злочин ненавмисне. Вірші 11-12
2. Ці міста не могли захистити злісного вбивцю. Вірші 20-21
3. Захист був тільки в межах міста. Поза межами – захисту не було. Вірші 26-27
4. Там людина повинна була жити до смерті Первосвященика. Вірш 28
5. Винувата людина, чи ні, у кожному місті визначав спеціальний суд левітів. Вірш 29

II. Усе було передбачено, щоб невинна людина не загинула.

1. До міст-сховищ вели хороші дороги, постійно мали бути у хорошому стані мости;
2. Розміщені в належних місцях вказівні знаки;
3. Підготовлені спеціальні будинки, де завжди було місце для втікача, достатньо їди і води;
4. Час від часу їх могли відвідувати родичі.

III. Місто-сховище було прообразом спасіння грішника. Псал.46:2,3,8

1. Кожний гріх, відповідно до Божого Закону, призводить до смерті. Римл.6:23
2. Значить, наше сховище, яке звільняє від покарання за гріх – Христос.

• Він очікує всіх, хто побажає прощення. Матв.11:28-30

3. Якщо в місто-сховище могли попасти лише ті, які скоїли злочин ненавмисне, то до Христа мас право звернутись кожний злочинець проти Божого Закону. Ісаї 55:1
4. Двері у місто-сховище відкриті завжди. Євр.7:25

IV. Був ще один шанс урятуватися від смерті – це втекти у святилище і вхопитись за роги жертовника. 1 Цар.2:28

3. Як відомо, на роги жертовника у святині наносили кров жертви за гріх, тому вони вважались спасительними. Вих.29:12
4. Проте нам вже не потрібно чекати смерті Первосвященика, оскільки 2000 років тому Він помер на хресті. Євр.6:18-20

а)   Ті первосвященики вмирали. Наш – вічний.

б)   До того ж Він є також і Жертвою. 1 Йоан.2:1-2;4:10

в)   Цей метод спасіння значно кращий. Псал.49:9-10

3. Дорога до цього «міста-сховища» значно коротша, і двері відкриті завжди. Євр.7:24-25
4. Однак маємо пам’ятати: спасіння лише у Христі, і принцип спасіння той самий, що і колись. Дії 4:12
5. Виправдання може отримати кожен грішник, який кається. Псал.32:1-2

V. Ще одна деталь: місцезнаходження втікача зберігалося в таємниці, щоб туди не прийшли месники.

1. Наше місто-сховище оголошене на весь Всесвіт. П.3ак.33:27
2. Туди закрита дорога лише нашому меснику. Йоан.14:30

• Він вже сам засуджений. Йоап.16:11

VI. Поки продовжується на нашій планеті життя, Бог залишається незмінних.

1. Наше спасіння гарантоване.

Приклад. Один іспанець, перебуваючи в Марокко, посперечався з сином видатного марокканця. Під час бійки, яка зав’язалась між двома юнаками, іспанець ненароком наніс марокканцю смертельний удар. Утікаючи, він заховався в найближчому саду. Натрапивши на власника саду, він усе йому розповів, благаючи про допомогу. Господар у своїй доброті погодився врятувати. Простягаючи втікачеві половинку персика, він сказав: «Візьми і з’їж. Це служитиме тобі запорукою, що ти можеш цілковито на мене покластися. Я захищатиму тебе». Другу половинку персика він з’їв сам і заховав утікача таким чином, щоб уночі відправити його в більш надійне місце. Наближаючись до свого дому, він почув ридання дружини. Виявилося, що вбитим був якраз його син. Повернувшись пізніше до захованого ним убивці, він сказав: «Виявляється, ти вбив мого сина і заслуговуєш на смерть. Але ми розділили спільну їжу і я дав тобі слово, яке порушити неможливо. Візьми мого коня і тікай якомога далі від моїх очей».

2. Колись на землі так само вбили Божого Сина, але Всевишній дав слово, гарантуючи покаянному грішникові сховище. Матв.26:26-29

• Отже, запорукою нашого спасіння є Божий Син.

3. Сьогодні Ісус каже: Йоан.15:4,7

• Це не випадковий дотик, а постійне спілкування – перебування у «місті- сховищі».

Закінчення

– Той, хто схований у Христі, у цьому житті отримує гарантію на майбутнє вічне життя з убитим, але воскреслим Божим Сином. Йоан.14:1-3

Амінь.