Місце, де живемо… тісне…

«МІСЦЕ, ДЕ ЖИВЕМО… ТІСНЕ…»

2 Цар.6:1

Вст. – Прийшов час для Церкви поширювати свої володіння, будувати величний Божий храм.

• Все більше нарікань, що в традиційних молитовних будинках стає тісно.
• Досвід євангельських кампаній на Україні: не вистачає молитовних будинків, орендують державні приміщення культури тощо.
• Декотрі пастори навіть кілька років тому казали: «Дайте можливість улаштувати і зберегти тих, хто охрестились».
• Ми були свідками цих чудес.

І.   Але праця зупинятись не повинна.

1. Це було б найбільшим злочином перед Богом.

а)   Христос: «вони замовкнуть, то кричатиме каміння».

б)   На жаль, ця робота подекуди носить характер звичайних кампаній, аби поставити галочку.

в)   Дивує: в одній громаді приходять до Церкви десятки нових членів, а в іншій протягом року ніхто не приєднався до Божої громади.

г)   Чому? Треба десь шукати причину.

2. Ми ніколи не здійснюємо належної роботи в Плані спасіння, поки не зрозуміємо головної місії Христа: Ефес.2:17,18

а)   Це означає: прийшов час. коли кожна людина на землі має прийняти рішення.

б)   3 іншого боку: ніхто не має права перешкоджати іншій людині йти до Христа.

3. У релігійному світі відбуваються незвичні події:

а)   Як і завжди, диявол намагається випереджувати події, які за пророцтвом мають відбуватись. Працює через своїх помічників: спіритистів, ворожбитів, чародіїв, цілителів-екстрасенсів тощо.

б)   Змучені життям люди товпами йдуть до них, сподіваючись, що це – сила Божа.

в)   Як же багато сьогодні розчарованих:

• Здоров’я отримали чи ні, а нечисту силу – точно.

г)    Людям важко розібратись, де сила Божа, а де – лукавого, і шукачі правди часто звинувачують Бога, ім’ям Якого зцілення відбувалось

д)   Правда, є ще немало шукачів Божої істини.

II. Факт: ростуть нові громади, але для остаточного оформлення їм потрібно 4 умови:

1. По-перше, зрозуміти, що це Божа родина, де немає ні колишніх, ні нових членів, немає мудрих і нерозумних, немає своїх і приходьків.
2. По-друге, кожний повинен знайти своє місце на спільному фундаменті Церкви – пророків і апостолів, признати Ісуса наріжним каменем.
3. По-третє, зрозуміти злагодженість і красу церковного порядку, Божественну організацію.

• Без правильних розрахунків і планів на майбутнє організація, як побудований на піску дім, розвалиться.

4. І останнє: не потрібно уподібнюватись першокласникам, чекаючи, поки рука вчителя знайде місце: «самі, як живе каміння, будуєтесь разом…»

III. Що ж робити, якщо місця все-таки не вистарчає?

1. Колись ми будували молитовний будинок з перспективою наповнення на 5-10 років.
2. Часи міняються – Бог іноді перекреслює усі наші розрахунки.
3. Тому дуже важливо повчитись у древніх синів пророків: 2 Цар.6:2-7

IV. «Підемо до Йордану…»

1. До цього ми ходили до Йордану (на хрещення) раз або в кращому випадку два рази в рік.

а)   Видно, прийшов час взагалі працювати біля Йордану, розбудовуючи таким чином живий Храм Божий.

б)   Члени повинні працювати зі служителями: вірш З

в)   Іншими словами: той. хто прийшов в Церкву, стає потенційним членом «будівельної бригади», яка буду живий Храм.

г)   Важливо підкреслити: бездіяльних не повинно бути, бо навіть літні, інваліди, і навіть діти повинні працювати.

д)   «Слабий хай скаже: я сильний…» Йоіль 4:10

е)    Для молодих: Єрем.1:7

2. Як відомо, трапилось непередбачене: Вірш 5.

а)   Виникло зразу декілька проблем:

б)   Без сокири не зрубати і не обтесати дерева, скільки б не розмахував топорищем.

в)   Друга проблема: сокира була позичена.

г)    І останнє: сокира, як відомо, не плаває і знайти її в річці – безнадійна справа.

3. Який же вихід з положення?

а)   По-перше, звернімо увагу на символи:

б)   Про сокиру можна говорити, як про силу за допомогою якої можна зрубати

дерево.

в)   Топорище – не віра, яка у випробуваннях може стати меншою (зсохнутись).

4. Згадаймо, як, залишаючи бригаду «будівничих», Христос сказав: Дії 1:8

а)   Так, вони повинні були чекати «небесного інструменту».

б)   Чому сокира не полетіла в бік лісу?

в)   Вона полетіла туди, де перед тим мало б побувати топорище.

г)    Йордан – символ Заповіту Бога з людиною.

д)   Щоб віра не зменшувалась (не зсохалась), Заповіт кожного дня повинен поновлюватись.

• «Я кожного дня вмираю…»

5. Цікаво було би поставити ще одне запитання: Чи там хтось працював своєю сокирою?

а)   Навряд чи семінаристам були потрібні сокири?!

б)   Це ще один доказ того, що в нас немає ні сили, ні інструменту, за допомогою яких ми могли б збудувати живий Храм Господній.

V. Чи сокира може плавати.

1. Ви будь-коли бачили, як плаває сокира?

а)   Як же добре, що тут був муж Божий.

б)   Декому здається, що без служителів було б краще.

в)   Чи відомо вам. як часто Єлисею приходилось ловити сокири? Це був єдиний випадок.

г)    Єлисей мав те, чого не вистачало юнакові – це дух віри в Божу присутність.

2. Відомо, що Єлисей у минулому вже мав справу з водами Йордану. 2 Цар.2:11-14

а)   Єлисей був першою людиною, що працювала в силі і дусі Іллі. Він свою одежу

розірвав, а одягнув плащ великої віри Іллі.

б)   Кожний член Церкви останнім часом повинен працювати в силі та вірі пророка Іллі.

3. Подивіться на силу і дух Іллі в Єлисеї:

а)   Він міг воскрешати мертвих – сина шунамітянки.

б)   Йому знадобилась вода Йордану, щоб послати гуди «топорище» на ім’я «Нааман».

в)     Це була безкорислива людина; його неможливо було купити жодними подарунками. Єлисей відмовився від подарунків Наамана.

г)    Разом з тим це був дуже милосердний і добрий чоловік:

Приклади: – Взяв у полон силою Божою багатотисячне військо, але вбивати солдат заборонив.

• Допоміг іншій вдовиці заплатити борги померлого чоловіка…
• Хіба ж не Єлисей зробив гірку воду солодкою?

4. І ось ще один чудовий прояв сили і віри – це сокира, що плаває…

а)   Тут можна побачити дух співпраці… Зверніть увагу на питання: «Де він впав» – Хіба ж то було так важливо?

б)   Юнак, який дорожив сокирою, був готовий кинутись за нею услід, – запам’ятавши місце.

в)   Між іншим, це дуже важливе питання, особливо для тих, хто відчуває, що втратив духовну силу.

г)   Дуже важливо згадати, де і за яких обставин це трапилось. Можливо, сталося порушення принципів Божого Закону? А може, матеріальні питання стали важливішими за духовні?

д)   Варто при цьому згадати іншого юнака, який прийшов до Христа; він також «загубив сокиру», однак не захотів її шукати. Велике багатство закрило місце падіння «сокири». Полюбив нинішній вік, вирішивши, що сокира більше не знадобиться.

5. Цей же юнак, хоч і звершив помилку, але знав свою проблему.

а)   Цікаво, що він не шукав нічого, що могло б замінити сокиру Господаря (скажемо – пилки).

б) Проте і він повинен був пережити випробування віри – не засумніватись, що звичайний кусок дерева в руках Божих може стати магнітом для заліза.

в)   Божа сила навіть при слабій вірі готова співпрацювати з немічною людиною в будівництві духовного Храму.

6. Чудо звершилось: і ось сокира спокійно гойдається на хвилях Йордану.

– Юнак повинен був увійти в воду, поновити Заповіт з Богом, отримати сокиру і взятись за працю.

Закінчення

1. Не хвилюйтесь, що мало місця, бо Христос пообіцяв: Йоан.14:1-3
2. Поновіть своє посвячення за допомогою Святого Духа, працюйте для Бога:

Матв.28:19,20.

Амінь.