Історія Центральної громади м. Львова, вул. Короленка 1

Історія Центральної громади м. Львова, вул. Короленка 1

Ідея утворити ще одну громаду Церкви Адвентистів Сьомого Дня (АСД) в м. Львові виникла в кінці 1988, початку 1989 років. Ця ініціатива походила від тодішньої адміністрації Західної Конференції, Миколи Жукалюка,  Івана Хімінця та Василя Самійленка. Це бажання було викликане перемінами, пов’язаними з  політикою Генерального секретаря Комуністичної партії СРСР, Михайла Горбачова (1985-1991рр), і змінні в відносинах Радянської влади до Церкви.  На той час в країні розпочалась «горбачовська» перебудова і поширилась свобода віросповідань. Багато, хто з представників різних християнських конфесій,  почали отримувати пустуючі храми у Львові. (так п’ятидесятники отримали приміщення на вулицях Пекарська і Жовківська, а баптисти на  Зеленій і Левандівці). Такі брати, як: Анатолій Воронюк, Іван Бабич, Олександр Романов, Павло Крушельницький, Мирон Вовк, Микола Жукалюк а також за підтримки апарату уповноваженого  у справах релігій у Львівській області, пана Юрія Юліяновича Решетило, приділили багато часу, оглядаючи пустуючі храми м. Львова. Однак ця ініціатива не була підтримана до кінця і питання було відкладене ще на декілька років.   Історія другої Львіської громади Церкви АСД, бере початок декількома роками поспіль.

Утворення нової громади відбулося 29 червня 1991 року, після першої Євангельської програми в м. Львові (також в Україні), яку проводив Кірілл Міллер (Президент Техаського Уніону Церкви АСД в США). Цю програму відвідувало більше 1000 людей на протязі трьох тижнів. 24 червня, прийняли водне хрещення 132 людини, саме вони  і стали першими членами 2 Львівської Церкви АСД.

Яворський Іван Андрійович 29.06.1991 – 07.2000 роки

29 червня – Рада Західної Конференції, прийняла рішення про утворення Другої Львівської громади. Пастором в новоутвореній громаді був призначений Іван Андрійович Яворський.

В першу суботу, 6 липня, відбулося перше спільне богослужіння в орендованому приміщенні по вулиці 700 – річчя Львова. На цьому богослужінні було присутні 47 членів громади.

Важко переоцінити великий внесок пастора Івана Андрійовича в організацію громади не лише як її першого духовного керівника і наставника, а й будівельника. Відповідно до реорганізаційних рішень від 10 серпня 1991 р., частина членів Першої Львівської громади, що по вул. Г. Гурської, за територіальною ознакою (починаючи з центру міста, вулиць Леніна і Промислової) відходили до Другої громади. Їхні імена були зачитані на членському зібранні. Загальна кількість таких становила понад 60 осіб. Таким чином, на початку за списками Друга громада складалась зі 196 членів Церкви.

У 1992 році, після проведення  Біблійних курсів до громади приєдналось, через водне хрещення 25 чоловік. Зал орендованого приміщення був заповнений ущент. В громаді було організовано служіння хору під керівництвом Зіновія Мухи, а також налагоджено роботу інших відділів.

Внаслідок євангельської кампанії пастора зі США Руді Скорця (1993) і проведення біблійних курсів місцевими служителями, наприкінці 1993 р. кількість членів Церкви Другої громади становила 426 осіб. Богослужіння відбувалися спочатку по вул. 700-річчя Львова №56, а потім в орендованому приміщенні Львівського «Палацу учнівської молоді», що на площі Петрушевича 2.

Із самого початку організації громади пастором Іваном Яворським і керівництвом конференції здійснювалися заходи відносно набуття або будівництва власного Молитовного дому. Восени 1992 року,  перед громадою повстало основне питання – пошук дому молитви. Була організована ініціативна група, яка вирішила молитись і ще раз молитись а потім розпочати пошук. Одним з ключових умов пошуку було – дім молитви повинен знаходитись в центральній частині міста. З цим проханням звернулися до першого мера м. Львова, вже Незалежної України, Василя Шпіцера.  Варто відзначити і внесок в пошуки приміщення для молитовного дому Василя Курила,  колишнього дисидента, політв’язня, який прийняв Христа, як свого  Спасителя. Знав особисто В’ячеслава Чорновола, Михайла  і Миколу Горинів.

В результаті довгих і виснажливих клопотань Церкви, 26 січня 1995 р. рішенням Львівської облдержадміністрації громаді передали храм по вул. Короленка, 1, який використовувався місцевою школою-інтернат як їдальня з умовою побудувати для школи нову їдальню. Попереду був складний шлях як будівництва окремої їдальні для школи, так і ремонту та реконструкції роками занедбаного комуністичною владою храму. Будівництво їдальні розпочалось 1 травня 1996 року силами громади та за підтримки Божої, Який допомагав знаходити кошти. Були задіяні усі ресурси і сили адвентистів Львова, а також певні кошти закордонних спонсорів — братів і сестер по вірі.  Величезний фінансовий  внесок зробив Йосип Уніат, лікар – стоматолог  з США. Завершили цю роботу 1 вересня 1997 року.

Варто відзначити і євангельську програму, яку проводив  пастор Ловел Харвейс в 1996 році, після якої до громади приєдналося через хрещення ще близько 50 чоловік.

Реконструкція храму розпочалася 1 вересня 1997 року Завдяки великому посвяченню пастора Івана Андрійовича, котрий іноді протягом доби не залишав вкрай потрібний церкві об’єкт, на якому постійно кипіла праця; завдяки зусиллям всіх, здатних до праці (а іноді і немічних) адвентистів – львів’ян, а також приїжджих братів і сестер, богослужіння молитовного тижня в кінці 1997 р. проводилися уже у цьому храмі. Безперечно, попереду ще було півтора року інтенсивної праці по приведенню Молитовного дому до потреб громади. З квітня 1999 р. усі богослужіння Другої громади звершуються в центрі м. Львова по вул. Короленка № 1. Через проведення Біблійних курсів та Євангельських програм за ці 5 років громада зросла до 473 чоловік.

Корчук В’ячеслав Іванович 2000 – 08.2002 роки

У другій половині 2000 р., Іван Андрійович передав свої пасторські повноваження призначеному керівництвом Церкви на цю посаду проповіднику з м. Ужгорода В’ячеславу Корчуку.

Урочисте богослужіння посвячення відреставрованого молитовного дому по вулиці Короленка відбулося 26 травня 2001 року.

Громада, яка протягом останніх років активно займалася будівництвом, потребувала пастора з богословською освітою. Було організовано дитячу виносну бібліотеку по неділях з якою діти обійшли за декілька років з дому в дім весь Личаківський район. Було організовано поїздку на море дітей громади.  Господь потурбувався про це, і В’ячеслав Іванович протягом двох років з успіхом виконував цю місію. Якраз у той час адвентистський вищий навчальний заклад у Лісовій Бучі потребував викладачів з певним рівнем богословської освіти, тому в 2002 р. В’ячеслав Корчук був переведений на пасторське служіння до студентської громади УГІ.

Корещук Ігор Ілліч 31.09.2002 – 12.2004 роки

31 вересня 2002 р. Другій Львівській громаді був представлений новий пастор, Ігор Корещук. Пастор за покликанням, чудовий проповідник, хороший організатор молоді, Ігор Ілліч дуже швидко завоював у громаді всебічну прихильність і довіру всіх членів Церкви. Він організував групу місцевих служителів, навчаючи їх мистецтва гомілетики і проповідування. За період його служіння була організована суботня школа за міжнародними стандартами Церкви АСД. Сам пастор очолив клас з підготовки кандидатів до хрещення. Таким чином, протягом двох років служіння у Львові до Церкви приєдналося близько 40 осіб. На одному з останніх хрещень уклали з Богом Заповіт 19 осіб, з них 18 – молоді люди, яких він готував до цього важливого кроку майже два роки. Повернення пастора Ігора Корещука назад до Києва викликало в громаді щире жалкування і навіть невдоволення. Проте ситуація, яка склалася на той час у Києві в зв’язку з організацією супутникової євангельської програми Марка Фінлі, виявилася тим черговим «проломом», в якому терміново потрібно було стати Ігорю Іллічу.

Проданюк Роман Олексійович 01.2005 – 9.06.2007 роки

В січні 2005 р. керівництво Західної конференції представляє в Другу громаду м. Львова пастора Романа Проданюка. Роман Олексійович запам’ятався громаді, як людина, яка постійно в русі, шукає нові, не випробувані, навіть нетрадиційні методи євангелізації. Він великий прихильник створення  малих груп, тобто домашніх церков і молитовного відділу. Саме організація малих груп сприяла його місіонерському успіху в Помлинові та Ільниці. Цей же метод він запроваджував у львівських громадах, в яких працював. В червні 2005 ріку пройшла Євангельсяка програма Віктора Гілла, після якої прийняли водне хрещення  близько 20 чоловік. В результаті місіонерської роботи  в Другій громаді (січень 2005 — червень 2007), прийняли Ісуса своїм особистим Спасителем ще 47 осіб, уклавши з Ним Заповіт через водне хрещення.

І знову виникла гостра потреба в досвідченому пасторові для великої громади у м. Києві. І знову запит скерований на Львів. Так судилося Небесним Провидінням, що Друга Львівська громада стала постачальником кадрів у столицю України. І хоча церкву у Львові вкрай не влаштовувало кожних два роки відпускати своїх пасторів, однак покірний рішенню керівництва, Роман Олексійович 9 червня 2007 р. попрощався з громадою, яка вже стала йому рідною, передавши служіння Олександру Люлічу.

Люліч Олександр Федорович 29.06.2007 – 25.12.2009 роки.

Олександр з дружиною Тетяною переїхали із мальовничого Закарпаття, з громади Іршави  і були представлені в другій Львівській громаді на урочистому богослужінні Вечері Господньої, 29 червня 2007 року. За час служіння у Львові пастор Олександр поставив за мету проводити щороку по 4 євангельські програми. Так дві програми провів він самостійно, а ще дві було проведено за участі євангелістів за кордону,  після яких приєдналися до Церкви через хрещення 17 осіб. Так на цей період громада нараховувала 404 чоловіка. Варто відзначити, що на той час багато членів нашої громади стали сім’ями переїжджати на постійне місце проживання в США.  Через кількість членів громади почало зменшуватись не зважаючи на хрещення.

Пам’ятною також подією був приїзд Ростислава Волкославського, який проводив в продовж тижня, по вечорах семінар «Трьохангельска вістка для сучасного світу». Саме в цей період почали проводити перші супутникові Євангельські програми. Так в 2009 році в м. Луцьку проходила Євангельська супутникова програма, яку проводив Мойсей Островський. Саме для цієї програми був створений спільний хоровий колектив «Екклесія» Церкви АСД м. Львова, в який увійшло багато членів другої громади.  Під час служіння Олександра Федоровича було звершено ремонт фасаду храму з вул. Короленка і пофарбовано весь дах, близько 1200 м². Пастор Олександр Люліч, безперечно, доклав всіх старань, щоб звершувати служіння, як найкраще перед Богом. Тож це не пройшло повз уваги і по клопотанню адміністрації Українського Уніону, а особисто Володимира Аркадійовича Крупського, Олександра Люліча запропонували перевести обласним пастором в Івано-Франківську область. 25 грудня 2009 року громада подякувала пастору Олександру Федоровичу за служіння і побажала Божого керівництва в подальшому служінні на Буковині.

Тершак Анатолій Іванович 08.2010 – 31.07.2013 роки

В серпні 2010 року в громаду представили Анатолія Івановича Тершака з дружиною Галиною і дітьми, котрі звершували до цього служіння в другій Ковельській громаді. В продовж наступних трьох років місіонерське служіння здійснювалося через домашні церкви, соціальні програми. Група молоді на чолі з Анатолієм Івановичем та Іваном Логіним регулярно відвідували людей похилого віку в геріатричному пансіонаті м. Львова. Розпочала роботу  благодійна їдальня, де безкоштовно харчувалося 15 осіб по суботах.

Пастор – Євангеліст, Сергій Молчанов двічі впродовж цих трьох років проводив тижні відродження для членів Церкви АСД в м. Львові по вул. Короленка 1. Було Проведено ремонтні роботи в залі, а також реставровано вхідні двері. В 2011 році громада провела урочисте богослужіння приурочене  20 – річчю від дня заснування громади. За підтримки пастора Анатолія було організовано і проведено творчий вечір присвячений поезії Ярослав Сулима.  Громада активно  підтримала організацію початкової Адвентистської школи на базі приміщення Короленка 1. В липні 2013 року радою Західної Конференції було прийнято рішення перевести Анатолія Тершака в м. Мукачево.

Слободський Олександр Анатолійович 17.08.2013-31.07.2016

Пастор Олександр з дружиною Наталею переїхали на служіння  17 серпня 2013 року в Другу Львівську громаду з Червонограду, де вони звершували служіння. Відразу взялися за працю. Так в громаді розпочали проводити різноманітні семінари: по депресії, прощенню,  кулінарні класи.  Наталя разом з Яною Резніковою та іншими сестрами відкрили дитячий клуб «Пізнавайко» для занять з дітьми по Методиці Монтессорі. Були відкриті курси по вивченню англійської мови. Олександр багато часу приділяв відвідуванню  членів громади. За цей період вдалося налагодити роботу всіх відділів громади. Була проведена реконструкція підвального приміщення в саду.  Багатьом членам громади запам’яталися  змістовні проповіді Олександра Анатолійовича. Через пасторський клас СШ, який проводив Олександр Слободський, виявлялись люди, які бажали охреститись, тому майже що кварталу в громаді проводили хрещення. Під час служіння Олександра вперше після заснування громади було здійснено чистку списків членів громади. В липні 2016 року Український Уніон приймає рішення перевести Олександра Анатолійовича в м. Київ, в громаду на Подолі.

Мелись Віталій 16.07.2016 -30.06.2018

Західна Конференція в черговий раз змушена була шукати заміну пастору Олександру тож 16 липня 2016 року, Віталій  Мелись, молодий, посвячений служитель, переїхав з сім’єю до Другої Львівської громади з Ужгорода, де він звершував служіння до цього.

Віталій відзначився своїм запалом у місіонерському служінні, гостинністю, уважністю. Саме під час його служіння громада придбала для потреб Церкви мікроавтобус. Організували молодіжний хор, спочатку під керівництвом Уляни Оліярник, потім Валентини Щербанюк, а пізніше Марком Швайковським. Було організовано  поїздку з дорослим хором на служіння в Ужгород  а також на відпочинок в Косино. Пошили форми для хору. Утворився молодіжний хор на базі другої львівської громади, Були виїзди з концертами Ужгород, Кобилецька Поляна.

По ініціативі Віталія було зроблено благоустрій та дизайн клумб, на подвір’ї громади а також змонтовано історично-місіонерські дошки. На цей час Друга Львівська громада нараховує вже близько 300 чоловік.

18 квітня у Львові, в Першій громаді проходить 9 з’їзд  Західної Конференції, на якій Віталія обирають керівником відділу Глобальної місії Церкви АСД в ЗК і секретарем СШ.

Москавчук Олександр Григорович 2018-24.08.2019

Після обрання Віталія Мелися керівником Глобальної місії в Західній Конференції, новообраними керівниками було прийняте рішення призначити на служіння в другу Львівську громаду досвідченого пастора, Олександра Григоровича Москавчука, який звершував служіння до цього з’їзду, секретаря пасторської асоціації в Західній Конференції. Проводилася місіонерська робота через поширення літератури (виносна бібліотека), регулярні пасторські класи СШ. Організована поїздка хору на музичний фестиваль у м. Дубно. Впродовж пасторського служіння  шість молодих пар уклали сімейний шлюб. Через стан здоров’я та перенесену операцію, Олександр Григорович змушений був передати служіння іншому пастору – Руслану Бабію.

Бабій Руслан Петрович 24.08.2019 –

По рішенню Західної Конференції, Руслана Петровича Бабія представили в громаду 24 серпня 2019 року.  Радою громади було прийняте рішення відновити роботу домашніх груп. Так три домашніх церкви розпочали свої зустрічі. На превеликий жаль 2020 рік вніс свої корективи, цей рік був незвичним для всієї Адвентиської Церкви. В зв’язку з пандемією КОВІД -19 всі громади Церкви АСД, не тільки в Україні, а і в цілому світі, змушені були перейти на on-line трансляції через Інтернет. Так з середини березня по липень 2020 року, богослужіння в домі молитви не проводились, громада перебувала на карантині 3.5 місяця. 90% членів громади перехворіли на КОВІД – 19, декілька чоловік у важкій формі. Тільки в середині 2021 року, коли держава послабила карантинні обмеження,  вдалося відновити повноцінні богослужіння і роботу відділів. Наступні місяці були дуже складними, громада змушена була збиратись по графіку, розділивши суботні богослужіння на 3 заходи. Тільки в травні та червні 2021 року, після послаблення карантину, розпочали проводити повноцінно служіння а хор вперше, більш, ніж за 1 рік, відновив репетиції, щоб на Вечері Господній 26 червня гідно прославити Бога. В серпні цього року було проведено перефарбування всього даху дому молитви, 1200м². 23 жовтня 2021 року Рада громади запланувала провести ювілейне богослужіння приурочене 30 річчю громади і 20 річчю входження в дім молитви на Короленка.