Впродовж понад 160 років адвентистська церква збагачує свою історію — семінар, присвячений духовно-історичній спадщині адвентистської церкви відбувся у Жовкві

Особливе служіння, присвячене темі духовно-історичної спадщини адвентистської церкви відбулося в громаді міста Жовква.  У п’ятницю й суботу, 5 та 6 квітня, керівник відділу духовно-історичної спадщини Церкви адвентистів сьомого дня в Україні В’ячеслав Корчук провів семінари, під час яких роз’яснював одні з найактуальніших питань стосовно праць і діяльності Еллен Уайт.

Впродовж понад 160 років адвентистська церква збагачує свою історію. Одні події можна зрозуміти легко, інші майже неможливо без врахування контексту, часу, культурного аспекту. Тому вечірнє богослужіння 6 квітня відбувалося у форматі круглого столу, яке тривало майже 3 години (з 17:00 до 19:40).

Присутні ставили експерту багато запитань, на кожне з яких можна приготувати цілу лекцію для повного пояснення. Вони стосувалися як практичних проблем, так і адвентистського богослів’я. До прикладу:

– Як Еллен Уайт ставилась до «католицького хреста» на адвентистських церквах?

– Що Еллен Уайт писала про святкування Різдва та встановлення ялинки?

– Як перевірити, що текст написаний саме Еллен Уайт та наскільки можна довіряти компіляціям?

– Чому Еллен Уайт, спочатку зупинила одного вірянина у проповідуванні того, що свинина є нечистою їжею?

– Чи завжди Еллен Уайт святкувала суботу?

Два останні епізоди з її життя часто зустрічають спротив критиків, мовляв, якщо вона вісниця Божа, чому одразу не знала про святість суботнього дня чи принципи про чисту їжу, викладені у П’ятикнижжі. На ці питання відповідь стає очевидною, коли ми враховуємо той факт, що Бог поступово відкриває Свою істину навіть пророкам. Так, пророк Даниїл отримував від Бога одкровення про майбутні події поступово, а не одномоментно. Ісус навчав апостолів протягом 3,5 років Свого земного служіння. Тож немає нічого дивного у тому, що й Еллен Уайт, маючи певний бекграунд, вже сформовані релігійні погляди, перебуваючи під впливом своєї епохи, поступово приходила до розуміння відкритих Богом істин.

Також В’ячеславом Корчуком були порекомендовані цінні ресурси з метою покращення розуміння праць Еллен Уайт. Окрім 9 томів «Свідоцтв для Церкви» пресслужба адвентистської церкви на заході України рекомендує книги Джорджа Найта «Meeting Ellen White», «Ellen White World», «Reading Ellen White», «Walking with Ellen White», а також ресурс https://egwwritings.org/, на якому можна знайти всі книги та статті не лише Еллен Уайт, але й інших адвентистських діячів.

Андрій Терещук, пастор громади в місті Жовква, поділився рекомендаціями як краще зрозуміти праці Еллен Уайт та позбутися упереджень стосовно неї: «Зазвичай сильна критика в бік Еллен Уайт лунає від людей, які або не читали її праці взагалі, або мають доволі поверхове уявлення про них. Так, на жаль, небагато є тих, котрі прочитали її п’ятитомник («Патріархи та пророки», «Пророки та царі», «Бажання віків», «Дії апостолів», «Велика боротьба»), або ж 9 томів «Свідоцтв для Церкви». Тож пропорційність між критикою та кількістю прочитаних її книг є очевидною. Такі книги як «Дорога до Христа» чи «Бажання віків», які зосереджують увагу читача на житті Ісуса Христа та спасінні, чи «Дії апостолів» або «Велика боротьба», в центрі яких історія християнської церкви, допоможуть людині побачити в Еллен Уайт посвячену, натхненну Богом жінку, через діяльність якої Він продовжує працювати й досі. «Свідоцтва для Церкви» стануть цінним матеріалом для розуміння місії церкви, допоможуть навчитися поважати богослужіння та направлять увагу читача на практичному застосуванні біблійних принципів».

Андрій Терещук