«Пісочний» після короткої перерви знову відкрив табірні сезони

«Пісочний» після короткої перерви знову відкрив табірні сезони

Табір «Пісочний» має багату історію. Молодь з’їжджалася сюди щороку, починаючи з 1999. Навіть COVID – 19 свого часу не став на заваді.

Проте 2022 року, в перший рік російської агресії на території України, табір був змушений зробити перерву. Це було пов’язано не тільки з воєнним станом, близькістю до кордону з Білоруссю, а й банально з великим відтоком молоді, зокрема команди табору, за межі нашої країни. Тому, цьогоріч приходилось вибудовувати нові зв’язки та запрошувати нових людей до команди табору, що, забігаючи наперед, скажу було досить продуктивним і успішним. І я дякую Богові за хороших людей, котрих Він подарував для табірного служіння.

Табір  «Пісочний» –  це наметовий табір що розташовується на березі Великого Згоранського озера, на базі якого відбувалися три різних заїзди – дитячий, сімейний та молодіжний.

Дитячий табір для дітей віком від 11 – 15 років відбувався з 13 по 20 липня та проводився на базі табору вперше. У зв’язку з цим були особливі переживання: чи зможуть діти жити в наметах без дорослих; чи зможе команда табору забезпечити безпеку дітям; чи буде дітям цікаво на таборі.

Цю відповідальність взяла на себе дитячий керівник з м. Камінь – Каширський Данилюк Олена.

«Пісочний Junior» зібрав навколо себе 73 дитини котрі зареєструвалися на табір. В це число ввійшли ті діти, батьки котрих зараз служать у ЗСУ, а також діти, які опинилися в складних життєвих обставинах, направлені безпосередньо Ковельською районною радою.

Загальна тема табору була «Рейс 13 – 20», де діти змогли подорожувати разом з біблійними героями, а також могли зрозуміти що наше життя це також подорож, котра закінчується у вічності.

На природі біблійний урок краще запам’ятовується, ніж у помісній церкві на уроці СШ. Навіть біблійні вірші разом вчити набагато легше.

Духовні роздуми проводив спікер табору, Шевчук Сергій, котрий вміло поєднував біблійні мандрівки з власним багатим досвідом подорожування.

Наповненням табору були цікаві загально табірні ігри, а також майстер-класи як от: сплав на байдарках, стрільба з лука, спуск по канатній дорозі, батути, різні поробки. Гарна погода та тепла вода дозволяли дітям відчути себе справді щасливими.

Приємно після табору отримувати такі смс:

«Дякую всім організаторам за цю чудову дивовижну пригоду яку ви подарували дітям! Хоч були діти на озері та вражень привезли море. Слава Богу за чудову погоду і вашу працю, Божих вам благословінь!!!»

Наступним табором на базі «Пісочний» був сімейний табір «Гармонія сердець», котрий організували сім’я Рябенко, де координатором була Рябенко Олена, а духовним наставником – Рябенко Микола.

На цю зміну зареєструвалося 13 сімей, (38 людей). Кожен ранок розпочинався з роздумів над Словом Божим, та не менш активною і якісною зарядкою. Далі смачний сніданок та лекції на сімейну тематику. Після цього був вільний час для відпочинку із сім’єю, а також арттерапії та майстер – класи для дітей.

Ввечері учасники слухали семінари. Родзинкою табору було знайомство з кожною сім’єю  відпочивальників. Це було завжди цікаво.

Завершувався день біля багаття, що дозволяло не за офіційних обставин поговорити на будь-які теми.

Центральною подією табору було суботнє ранкове служіння, де чоловіки та дружини могли ще раз посвятити себе один одному, згадуючи ті обітниці котрі говорили 10, 15, 20 чи більше років тому.

Відгук про цей табір я прочитав наступний:

«Я зрозумів, що Бог може влаштувати прекрасний відпочинок без моря та п’ятизіркового готелю. Кажу це щиро. За період війни, 1,5 року, я не пам’ятаю, щоб так відключався від усього. Слава Богу!».

Останнім, але не менш цікавим, був табір для молоді. Координували молодіжну програму Шумчук Богдан з дружиною Марією.

Цей табір відвідало 55 молодих людей (як завжди на вихідні під’їжджала молодь із Рівненщини та Волині, що створює особливу атмосферу табору). Цьому поколінню молоді особливо «пощастило», тому що  COVID – 19 та повномасштабна війна їм заважає разом збиратися, знайомитися, закохуватися та просто разом проводити час. Тому табір для них став особливим місцем.

Тема молодіжного заїзду, «Увага, розшукуються», про те, що Бог шукає людину у цьому грішному світі. Особлива цікавинка табору – унікальні уроки, котрі розробила команда. Після звичного вступу, криголаму, для того, щоб зробити приємну атмосферу, розпочинався урок з декількох питань по біблійному уривку, на які молодь шукала відповідь у дискусіях. А далі кожен учасник писав листа від імені того Біблійного героя про котрого в той день роздумували (Йона, Даниїл, Мойсей, Симон Кириниянин і т.д.). Такий метод досить сподобався молоді, тому вони не поспішали розходитися, а ділилися власними думками у своїх групах про те, як вони вчинили б за тих чи інших обставин сьогодні.

Молодіжний табір тісно співпрацює і з сільськими органами самоврядування. Табір завжди ставить собі за мету звершити якусь соціальну роботу, аби привчати молодь бути соціально активними. Цьогоріч молодь виділила день для прибирання пляжів та лісу біля озера, а також допомогла демонтувати, та встановити нові туалети, для кращої зручності відпочивальників. Також Ковельська районна рада виділила сітку, яку молодь перетворила на маскувальну, котра згодом буде передана ЗСУ.

Щоранку та щовечора духовними роздумами ділився служитель третьої Одеської громади Продан Петро. В суботу, 29 липня, 8 молодих людей уклали завіт з Богом.

Хоч погода протягом молодіжної зміни відрізнялася дощем і холодом, але це абсолютно не вплинуло на гарні емоції й теплі спогади, котрі залишаться у серці молодих людей, на кшталт цього:

«Друзі, ви неймовірні. Кожен з вас зробив цей табір особливим для мене особисто. Я їду додому наповненою і неймовірно щасливою, що стала частиною «Пісочного».

Окремо хочу подякувати тим хто був у команді табору цілий місяць, або ж один конкретний заїзд. Також особлива подяка тим людям, котрі допомагали табору молитвами, продуктами (особлива подяка молодь передавала громаді Пожарки за смачну кукурудзу), автомобілями, коштами та особистою присутністю. А найбільша подяка нашому Богові, котрий дозволив все це зробити.

Шпак Сергій