8 важливих принципів управління особистими фінансами

Управління особистими фінансами – це процес контролю особистих або сімейних фінансових ресурсів шляхом складання бюджету, отримання доходу, керування витрат, інвестицій, заощаджень, страхування, управління боргом і планування виходу на пенсію. Раціональне управління особистими фінансами не обов’язково залежить від високого рівня освіти, але вимагає від людини як проінформованості, так і особистої дисципліни.

Отже, чим би не керувала людина, це робиться за вказівками Бога і для Його слави. За словами апостола Павла, людина покликана прославляти ім’я Господнє у всьому (1 Кор. 10:31). Відповідно, особиста чи сімейна фінансова практика, як-от складання бюджету, отримання прибутку, витрати, інвестиції, заощадження, страхування, управління боргами та пенсійні плани, має керуватися словом Бога та відповідно до Його волі.

1. Бюджет(Луки 14:28-30)

Ісус наголошував на найважливішому елементі складання бюджету —плануванні. Його ідея стосується складання бюджету та визначення витрат, щоб мудро розглядати фінансові питання. Бюджет – це план витрат, заснований на фінансових цілях або прагненнях. Він залежить від фактичного доходу.

Підготовка бюджету є ключовою для фінансового планування. Він керує процесом витрачання коштів і дає змогу приймати правильні й обґрунтовані фінансові рішення, без яких людина буде залежати від сліпого випадку чи простого везіння. Крім того, бюджет допомагає вирішити, як розподілити фінансові ресурси з урахуванням наявних обмежень. У результаті складання бюджету, моніторингу та оцінки на особистому чи сімейному рівні, ви контролюєте свої гроші, а не ваші гроші контролюють вас.

2. Генерування доходу (1 Тим. 5:8; 1 Фес. 4:11; 2 Фес. 3:6-9)

У наведених вище текстах апостол Павло закликає вірян дд необхідності отримання прибутку. Це крок до особистого фінансового успіху, а також до виконання та підтримки Божої місії. Без отримання прибутку немає ресурсів для управління, як наслідок, немає фінансів для бюджету. Потік або потоки доходу є обов’язковими. Саме отримання доходу підвищує фінансову стабільність і незалежність.

Еллен Уайт пише про доцільність отримання доходу для християн: «Існує незалежність, що гідна похвали. Бажання носити свої тягарі та не їсти чужого хліба є добрим бажанням. Бажання бути самостійним викликане благородними прагненнями. Виховуйте у собі працьовитість й ощадливість».¹

Павло закликав коринтян відкладати частину своїх доходів на місію (1 Кор. 16:2). Місія підтримується доходами, отриманими вірними послідовниками Бога.

3. Витрати (Прип. 22:17; Прип. 13:16; Іс. 55:2)

У будь-якому фінансовому управлінні є два гіганти: доходи та витрати. Вони постійно змагаються одне з одним. Витрати поглинають доходи, а єдиним способом не відставати від витрат є отримання доходу. Дуже важливо підтримувати витрати на стабільному рівні з огляду на майбутні потреби. Деякі витрати з часом виявляються просто марною тратою, навіть якщо вони могли бути виправданими в якийсь момент.

Витрати на етикетки бренду, а не на вартість, імпульсивні покупки, пошук статусу або непотрібні «оновлення» є основними воротами до фінансових марнотратств і необережності, особливо якщо людина все ще не досягла мети повної фінансової незалежності та стабільності. Витрати мають бути зумовлені потребами або попитом. Якщо ви керуєте витратами, ці 6 принципів можуть слугувати вказівками:

1. У вас є гроші, поки ви не визначите, куди їх потрібно направити.
2. Якщо не робити заощаджень і не інвестувати, завтра не буде фінансового врожаю, результатом чого стане бідність і фінансова залежність.
3. Витрати понад ваші кошти — це шлях до боргів і фінансових ям.
4. Усі витрати фінансуються доходами. Тому доходи обов’язкові.
5. Витрачайте кошти обережно.
6. Завжди тримайте фінансову інформацію щодо власних доходів і витрат доступною для себе.

Еллен Уайт дає хорошу пораду: «Нехай усі навчаться робити підрахунки. Дехто нехтує цією справою, вважаючи її несуттєвою, але це не так. Необхідно вести точний запис усіх видатків».²

4. Заощадження (Прип. 6:6-8; Прип. 20:4; Прип. 4:25)

Заощадження — це процес відкладення частини доходу, не витраченої на поточні витрати, для використання в майбутньому. Фінансове майбутнє людини гарантується лише її заощадженнями (Прип. 6:6-8). Головним конкурентом заощаджень є витрати. Тримання витрат під суворим контролем або уникнення непотрібних витрат є розумним шляхом до економії (Прип. 20:4).

Економія має бути пріоритетнішою за витрати. Це закладає міцну основу для фінансового майбутнього. Фінансові експерти часто заохочують людей спершу заплатити собі, щоб заощадити. Це означає відкладати ресурси на чорний день (майбутній час потреби), перш ніж оплачувати інші витрати. Дотримання цієї простої поради може допомогти створити майбутню фінансову подушку.

Майбутнє неминуче. Ми всі туди йдемо. Або ви знаходите майбутнє, або майбутнє знаходить вас. Ваші заощадження створюють ваше майбутнє.

5. Інвестиції (Мат. 25:14-28)

У притчі про таланти чоловік чітко і практично викладає урок з інвестування. Інвестиції можна визначити як відкладення сьогоднішнього споживання з метою створення вартості в майбутньому, яку тоді можна буде спожити або іншим чином використати.

Їжа, яку ми їмо сьогодні, була висаджена вчора, те, що ми будемо їсти завтра, має бути висаджено сьогодні. Якщо сьогодні не буде висаджено, завтра не буде очікуваних продуктів. Це робить інвестиції критично важливим елементом фінансового життя людини. Прибуток, заощадження та інвестиції – це єдині надійні валюти, які можна використовувати для досягнення особистого фінансового успіху.

6. Страхування

Страхування — це особливий тип контракту між страховою компанією та її клієнтом, у якому страхова компанія погоджується, що у випадку певних подій страхова компанія або здійснить виплату своєму клієнту, або покриє певні витрати. Перевага страхування полягає в тому, що ви отримаєте компенсацію, якщо ваш застрахований товар буде пошкоджений, втрачений або викрадений. Це забезпечує захист активів і, відповідно, є критичним кроком для управління особистими фінансами.

7. Управління боргами (Прип. 22:7; Рим. 13:8)

Простіше кажучи, борг — це сума активів, яку один винен іншим. Яка біблійна позиція щодо боргу? Біблія прямо не забороняє борги. Проте скрізь, де у Священному Писанні згадується борг, йдеться про негативні наслідки боргу. Святе Письмо описує запозичення як рабство, одну з найпідліших форм експлуатації людини. У книзі «Християнська родина» про борги вказане наступне: «Прийміть рішення більше ніколи не робити боргів. Відмовте собі у тисячі різних речей, але не вдавайтеся до боргів. Борги стали для вас прокляттям. Уникайте їх як чуми».³

8. Вихід на пенсію (Числа 8: 23-26)

Цей уривок є одним із випадків, коли Бог дає вказівки щодо виходу на пенсію. Це період життя людей, протягом якого вони відмовляються від професійної діяльності. Вони більше часу проводять вдома. Коло друзів і знайомих з кожним днем стає все менше.

На пенсії потрібні достатні та стабільні фінансові ресурси. Рахунки за медичне обслуговування зростають, на додаток до постійних і змінних потреб у їжі, притулку та транспорті. Водночас, потоки доходів скорочуються. Цей період доводить ефективність попередніх заощаджень та інвестиційних стратегій. Отримання доходу, заощадження, інвестиції та страхування мають вирішальне значення для безпечного виходу на пенсію.

Пенсія – це не час, щоб хвилюватися про те, як придбати найнеобхідніше, а час їсти врожай, який був посіяний учора. Є три найважливіші потреби, щоб забезпечити спокійний відпочинок: присутність Бога, товариство інших людей і фінансові інвестиції.

Ми сподіваємося, що ця стаття вкаже читачам, наскільки правильне фінансове планування є фундаментальним для власного добробуту та служіння Богу протягом усього життя.

За матеріалами Stewardship ministries.

1. Ellen Gould White, Християнська родина, (Християнське видавництво “Джерело життя”, 1998), 301.
2. Ellen Gould White, Християнська родина, (Християнське видавництво “Джерело життя”, 1998), 302.
3.  Ellen Gould White, Християнська родина, (Християнське видавництво “Джерело життя”, 1998), 316.