Історія Ковельської громади

Історія Ковельської громади

   Історію громади м. Ковель можна поділити на чотири періоди, початок кожного   пов’язаний з відродженням і новим підйомом після певного ослаблення, пов’язаного із складними політичними обставинами і переслідуваннями.

  1. Перед І Світовою війною – 1921рік
  2. 1929 – 1939 роки
  3. 1945 – 1991роки
  4. 1991 – 2014 роки

Перша хвиля у житті церкви – це народження у період  перед  Першою світовою війною, як  невеликої групи, яка припинила свою діяльність після усіх негараздів війни, в результаті переселення членів церкви німецької національності.

Перша згадка про Ковельську громаду в цей період припадає на 1919 рік. Звідки ми про це знаємо? В архіві історії Адвентистів сьомого дня в Європі у м. Фріденсау знаходиться Церковна книга громади АСД  м. Лодзь. Як відомо у таких книгах міститься список усіх членів церкви з поданням даних про рік і місце їх хрещення. Отож, у цьому списку згадується Буххольц Марта (Buchholz Martha) 22.08.1887 року народження, яка була охрещена 10.11.1919 у Ковелі. 7 червня 1921 року була переведена листом до громади м. Лодзь.

            Згідно вищевказаного документу ми дізнаємось про тих, хто були першими адвентистами у Ковелі:

  • Буххольц Моніка (Buchholz Monika), народжена у Ковелі 4.11.1923 року.
  • КрюгерХедвіг (Krüger Hedwig) народжена у Ковелі 10.10.1910 року, переведена листом в громаду м. Лодзь 17.11.1936 року.
  • Проповідник Йозеф Зелінскі (Józef Zieliński), народжений в м. Познань 6.01.1901 року, переведений листом з громади Ковеля 24.03.1940 року в громаду м. Лодзь.
  • Зелінська Лідія (ZielińskaLydia), народжена 6.05.1906 року, також переведена листом з громади Ковеля в громаду м. Лодзь 24.03.1940 року.
  • БюссВільгельміне (BössWilhelmine), народжена 12.01.1890 року, переведена листом з громади Ковеля в громаду м. Лодзь 10.08.1940 року. [1].

Цілком ймовірно, що всі члени громади Ковеля, які мали німецьке коріння, були переведені в громаду Лодзь в 1940 році. Як відомо, згідно домовленості Гітлера і Сталіна усе населення німецького походження  повинно було залишити територію Західної України і повернутися на історичну  Батьківщину.

Другий період історії припадає на 1929 – 1939 роки.

Як повідомляє проповідник Антоні Нєвядомскі, громада АСД знову відроджується в 1929 році. Того часу Антоні Нєвядомскі працював на теренах Ковеля, розповсюджуючи літературу, через що привів до правди кілька осіб[2].

У Варшавському державному архіві Актів Нових знаходяться цікаві статистичні дані щодо адвентистський громад і груп у Східно-Польській конференції, станом на 1 лютого 1931 року. Керівництво Польського Уніону надіслало цей документ у Міністерство Релігійних Справ у м. Варшаві. Окрім списку поданих населених пунктів, там ми знаходимо інформацію про національну приналежність членів церкви, а також і прізвище людини, яка виконувала в громаді душпасторські функції. Таким чином, в Ковелі, станом на 1 лютого 1931 року, було 18 членів церкви, із них 15 білорусів і 3 росіян. Виконуючий душпасторські функції Ковельської громади – К. Креков, який не був офіційним служителем, а місцевим пресвітером.

      На цей час в селі Озеряни, що неподалік Ковеля громада адвентистів нараховувала 18 чоловік, які усі були українцями. Старшим громади був Д. Кравчук[3].

На кінець ІІІ-го кварталу 1931 року, згідно статистичних даних, поданих у часописі «Слуга Збору» в Ковелі нараховується уже 21 послідовник[4].

Рівно через рік в кінці серпня 1932 року в Ковелі було 23 члени церкви[5].

Як виглядала місіонерська діяльність у громаді? Робити висновки вам самим. Згідно звіту, поданого в «Слузі Збору» за ІІІ квартал 1932 року, ми знаходимо результати за 3 місяці діяльності:

  • Кількість членів, які здавали звіти по місіонерській роботі – 19;
  • Кількість місіонерських відвідувань – 98;
  • Кількість проведених біблійних уроків з приятелями – 220;
  • Кількість осіб, яким була надана допомога – 206;
  • Кількість наданих консультацій і порад – 57;
  • Кількість елементів одягу, подарованого бідним – 1;
  • Кількість приятелів, приведених на суботню школу чи на інші зібрання – 16;
  • Кількість висланих місіонерських листів – 18;
  • Кількість отриманих місіонерських листів – 13;
  • Кількість розповсюджених часописів, книг і брошур – 152;
  • Середня кількість розповсюджених екземплярів літератури на одного члена церкви – 7.

Цікавим є факт того, що у кожному квартальному звіті була спеціальна графа, під назвою «на якому місці». В ній зазначалося на якому місці знаходиться громада по кількості розповсюджених одиниць літератури на одного члена церкви. У ІІІ кварталі 1932 року серед 53 громад Східного об’єднання, Ковельська громада зайняла ІV місце[6].

Недаремною була ревна місіонерська праця братів і сестер Ковельської громади. Уже через декілька місяців в адвентистському часописі «Слуга Збору» ми зустрічаємо зворушливе повідомлення районного пастора Клеменса Пьонтека. Цитуємо дослівно: «12 серпня 1932 року, ввечері в 21 годині відбулося при чудовій погоді і світлі місяця урочистість хрещення шести дорогих душ. Акт хрещення здійснював керівник Східного об’єднання К. Бартель. Дуже радіємо, що Господь дарував нам 6 душ, які побільшили нашу громаду, яка тепер нараховує 21 член церкви. Віримо, що Господь нам дозволить більше вирвати душ, гинучих в темряві цього світу і припровадити їх до трону Господа Ісуса Христа»[7].

            1932 рік для Ковельської громади був наповнений різними подіями, які залишили свій слід у періодичному виданні «Слуга Збору». Невелика стаття брата Марчука із Ковеля дозволяє нам поринути у давні події із життя церкви та відчути настрій і дух Ковельської молоді у далекі 30-ті роки XX століття. Цитуємо деякі факти із статті «Молодіжна урочистість у Ковелі». 25 грудня 1932 року відбулася урочистість Ковельської молоді. Чудовий зал, спеціально орендований для цієї мети, прикрашена зеленю і герляндами, був переповнений слухачами. Загалом в середньому було 200 осіб. На стінах виднілось 3 написи: «Сердечно вітаємо», «Богу на честь», «Побійтеся Бога і віддайте Йому хвалу, бо прийшла година суду Його».

            Наша церква нараховує 23 члена, більша кількість з яких – молодь. Наша молодь давно уже мріяла про подібну урочистість, готуючись до неї ретельно. В 16:30 при звуках оркестру, який прибув із громади Слободарка в кількості 9 осіб, розпочали нашу урочистість. На початку брат Пьонтек, у короткій промові пояснив ціль нашого зібрання і задачу адвентової молоді. Програма урочистості булла дуже ріщноманітною, складалася з віршів, діалогів, декламацій, хорових пісень, квартетів, дуетів і соло, і проводилась на польській, російській і українській мові. На російській мові промовляв брат Невядомскі, який прибув з Рівного. Все це відривало нас від земних речей і переносило до духу Того, Хто живее у небі. Незважаючи на те, що урочистість продовжувалась до 9-ої години, ніхто не покнув свого місця і на обличчях усіх виражалася радість і задоволення. З жалеем залишали те місце, де Господь був з нами так близько. Нашою молитвою було, щоб ми могли проводити подібні урочистості тут на землі, а колись у Царстві Божому[8].

Служителі громади

1931-1934 рр. Служіння Клеменса Пьонтека у Ковелі

В кінці 1931 року Клеменс Пьонтек разом з родиною переїхав до Ковеля і працював тут як біблійний працівник до 1934 року.

Незвичною для нас тепер була кадрова стратегія в Польському Уніоні. Кожна громада не могла мати свого пастора. Як засвідчує протокол Ради Східної конференції, яка відбулася 29 травня 1933 року в Пожарках, кожен рукопокладений проповідник відповідав за десяток громад. Так, згідно пункту №45 цього протоколу в район пастора Антоні Нєвядомского входили громади: Równe, Gruda, Aleksandrówka, Podwysoka, Werba, Sylonowice, Demidówka, Młynów, Dubno, а район Яна Куляка складався з громад: Łuck, Kowel, Kamień- Koszyrski, Hołoby, Lubcze, Boguszówka, Perespa, Briszcze, Niemir (Nemir), Pożarki, Rożyszcze, Cerkwiszcze, Horodziec, Maniewicze, Gruszwica, Mydsk, Czechowszczyzna, Sierniczki, Wojnin, Wólka- Sadowska, Świniuchy, Zachorów, Horochów, Kniaże, WłodzimierzWołyński, Myszów i Ozierany[9].

Цікавим є документ на 9 аркушах з 691 підписами, датований 13 травня, 1935 р. Тут ми маємо список засновників громад в Східній конференції Церкви Адвентистів сьомого дня, а зокрема в Ковелі[10]:

  • Анастасія Шаш, Ковель, вул. Помнікова, 34;
  • Йосип Демчина, Ковель, вул. Білінська, 23;
  • Наталія Демчина, Ковель, вул. Білінська, 23;
  • Філіп Зебрунь, Ковель, вул. Білінська, 23;
  • Єфим Шворак, Сушибаба, Купічин.

Після КлеменсаПьонтека у Ковелі проживав проповідник МихаїлВасідлов, а наступними були: Йозеф Зелінскі, ЄжиЛіпскі, Александр Крук[11].

Особливою перевагою для громади Ковеля стала присутність керівництва східної конференції, офіс якої був перенесенийіз Луцька до Ковеля згідно рішення IX з’їзду конференції, який відбувся в Пожарках 17-20 вересня 1936 року. Тепер тут у Ковелі перебувало керівництво конференції у складі президента Йозефа Зелінского, секретаря-скарбника ЄжиЛіпскіі секретаря відділів Олексія Вєсєлова[12].

ЄжиЛіпскі, проживаючи у Ковелі, піклувався про духовний стан громади і залишався тут аж до 1945 року, незважаючи на усі небезпеки воєнного періоду. Він був одним із польських проповідників, який останнім залишив територію України[13].

На ІХ з’їзді Східної конференції, яка проходила у Пожарках 9-12 червня 1938 року у склад ревізійної комісії конференції увійшов В. Колєнда[14].

Громада Ковеля підтримувала дружні стосунки з сусідніми громадами і допомагала їм. 8 жовтня 1937 року в Озерянах померла у віці 30 років Євдокія Шворак. Як про це повідомляється в некролозі у часописі «Слуга Збору», члени чотирьох громад: Ковель, Богушівка, Немир, Сернички прийняли участь у похоронах. В домі смутку та на кладовищі промовляв проповідник Ян Бороди[15].

В 1938 р. у Ковелі працював проповідник Ян Бороди, який виконував функцію молодіжного керівника і секретаря суботньої школи Східної конференції[16].

JerzyPiątek ,, Wspomnienia o moimojcu kaznodziei KlemensiePiątku 1899- 1942 ’’ List do Stanisława.Z.Łozoskiego z dnia; Radom 14.09.2002 roku.

У Варшавському державному архіві «Актів Нових» знаходяться цікавий документ під грифом «таємно», датований 19 серпня 1938 року і адресований Міністерством внутрішніх справ до Міністерства у справах релігії Польщі у Варшаві, у якому згадується місто Ковель і Церква Адвентистів сьомого дня. У ньому неважко побачити факт обмеження релігійної свободи і негативне ставлення польської влади до громад, які використовують духовну літературу російською мовою. Цитуємо з незначними скороченнями: «На теренах воєводств північно-східних діють релігійні секти, які постійно використовують у своїх пропагандистських видавництвах російську мову. І так, в тому числі, часопис Адвентистів сьомого дня «Церковний Вісник», який видавався у Варшаві, а друкувався в Ковелі і Біблії, використовувані «Штундистами», надруковані російською мовою… Розповсюдження сектантських видань, власне російською мовою, з точки зору народної політики є небажаним, оскільки утверджує русифікацію північно-східних земель і затрудняє асиміляцію тамтешнього населення до державності і польської національності… Окрім вищесказаного, Міністерство внутрішніх справ просить про прийняття відповідних кроків, з метою припинення подальшої пропаганди сектантства російською мовою на північно-східних землях[17]».

Під молитовне приміщення громада в Ковелі використовувала половину будинку, орендованого у домі євреїв[18].

Видатні служителі, вихідці із Ковельської громади

Євгеній Шворак. Народився 29.04.1914 року в Ковелі. У віці 14 років, в 1928 році, приймає адвентистську вістку і починає працювати літературним євангелістом. В 1934 році вступає до духовної семінарії в Бєльсько Бяла, після закінчення працює офіційним служителем церкви в різних громадах Польщі[19]

Демчина Йосип. Народився на Галичині в Жовківському районі, Львівської області. Адвентистську вістку прийняв від Андрія Мащака та Кобринця, який проживав у Жовкві. З метою отримання богословської освіти, навчався в Бєльско в богословській школі. Там він познайомився з студенткою цієї школи Жебрун Наталією Пилипівною, 1908 року народження, уродженкою Ковеля. Згодом вони одружилися і проживали у Ковелі. Йосип активно займався місіонерсько-колполтерською справою, готувався стати служителем, але війна завадила цьому.

В травні 1944 року сім’я Йосипа Демчини виїхала поїздом з Ковеля на Хелм у зв’язку з небезпекою для життя, адже Ковель був в центрі бойових дій. Згодом повернулися у батьківський дім Йосипа на Жовківщину. Через короткий час прийшли радянські війська і Йосип пішов подивитися чи не знищений в результаті військових дій в Ковелі будинок. Прибувши у Ковель, тішився, що будинок уцілів. Мав зустріч із Кирилом Макієвцем, який в цей час відповідав за адвентистську церкву на Волині. Отримав від нього офіційний радянський документ на право звершувати пасторську роботу. З радістю вертався на Жовківщину до своєї дружини і дітей, щоб забрати їх на Волинь і почати здійснювати служіння. Проте загинув неподалік свого власного дому на Галичині з причини непорозумінь із тамтешніми діючими партизанськими загонами.

Церква Адвентистів у Ковелі після війни

Після війни в Ковелі залишилися такі сім’ї: Колєнда, Ворсинюк,Томаш, родина Майданця Степана і родина Йосипа Демчини. Збиралися в Колєнди. Брат Павлюк почав працювати в Дрозднях і члени церкви з Ковеля їздили в Дроздні. Адвентисти в Дрозднях були ще при німцях, але громаду організував брат Павлюк. Громада в Дрозднях стала більша за Ковельську.[20]

Коли в Дрозднях заборонили проводити богослужіння, ковельські брати і сестри почали нелегально збиратися в Ковелі. Влада неодноразово штрафувала, але це їх не зупиняло. Богослужіння проходили в будинках Гнатюка Іллі, Олександра та інших. Згодом отримали дозвіл на проведення богослужінь у баптиському молитовному домі, де і залишалися до побудови свого власного дому.

[1](Gemeinde-Gliederliste der S.T.A- Litzmannstadt (Warthe-Vereinigung) Herbst-1940r. (Listaczłonkówzboru w Łodzi z 1940 rokuznajdujesię w HistorischenArchiwder Siebenten- Tags- AdwentisteninEuropa w Friedensau/ Niemcy).

[2]AntoniNiewiadomski ,, Mojezapisy’’ strona- 22; Radomdnia 9- Czerwca 1976 roku. Tenlistznajdujesię w Archiwum WST-H w PodkowieLeśniejkołoWarszawy.

[3]TeodorWill ,, DoMinisterstwaWyznańReligijnaych i OświeceniaPublicznego’’ strona- 78. (maszynopis) ,, WykazSpołecznościReligijnej’’. MinisterstwoWyznańReligijnych i OświeceniaPublicznego. Nr. MIKA .B. 10407/Syg.- 1414. AAN w Warszawie.

[4],,Sprawozdaniekwartalne z pracymisyjnejSpołeczności A.D.S w Polsce III Kw. 1931 ,, WschodnieZjednoczenie’’ strona- 9,Warszawa- SługaZboru 1931. Nr.8. Rocznik- IV. wyd. ,, Poliglot’’Sp. Zogr. Odp.

[5],, SprawozdanieKwartalne z pracymisyjnejczłonkówSpołeczności A.D.S w Polsce. III Kw. 1932 r. ,, ZjednoczenieWschodnie” strona- 10. SługaZboru. 5- Rocznik. Warszawa 1932 r. Nr.11/12 wyd.  ,, Poliglot” Sp. Z. ogr. odp

[6],, SprawozdanieKwartalne z pracymisyjnejczłonkówSpołeczności A.D.S w Polsce. III Kw. 1932 r. ,, ZjednoczenieWschodnie” strona- 10. SługaZboru. 5- Rocznik. Warszawa 1932 r. Nr.11/12 wyd.  ,, Poliglot” Sp. Z. ogr. odp.

[7]K. Piątek ,, Chrzest w ZborzeKowleskim’’ strona- 8 . SługaZboru. V- Rocznik. Warszawa 1932r. Nr.10. wyd. ,, Poliglot’’Sp.Zogr. Odp.

[8]Marczuk ,, Uroczystość w Kowlu’’ strona- 5. SługaZboru .VI- Rocznik. Warszawa 1933 r. Nr.2/3 wyd. ,, Poliglot’’Sp.Zogr.Odp.

[9]JanKulak,, ProtokółNr. 44/51’’PosiedzeniakomitetuZjednoczeniaWschodniego w Pożarkach w dniu 29.05.1933 roku. Znajdujesię w Archiwum WST-H w PodkowieLeśnejkołoWarszawy.

[10]WilhelmCzembor ,, ListaczłonkówSpołeczności A.D.S w Polsce/ZjednoczenieWschodnie z lat 1921-1935’’ strona- 374. (ZbórKowel) Warszawa 13-maja1935r.  (maszynopis). AAN w Warszawie/Syg.- 1437.

[11]StanisławZbigniewŁozoski ,, Kolporter z Wołynia’’ strony- 7/9. GłosAdwentu. Styczeń- 2001r. Nr.1 wyd. Chiw ,, ZnakiCzasu’’Warszawa (Miesięcznik).

[12] J. Zieliński ,, ZjazdZjednoczeniaWschodniego” strona- 12, SługaZboru. Rocznik-IX , Warszawa – Listopad 1936 r, nr.11, wyd. ,, PolskiDomNakładowy” Sp. z. ogr. odp.

[13]PracaZbiorowa ,, RocznikMuzeum i ArchiwumPolonii, Australijskiej, Tom III. Wyd. Muzeum i ArchiwumPoloniiAustralijskiejMelbourne 2009r.  strona-108.

[14]J. Lipski ,, ZjazdZjednoczeniaWschodniego’’ strona- 11, . Rocznik XI , Warszawa. SługaZboru ,     Lipiec- 1938 r. nr.7, wyd. ,, PolskiDomNakładowy” Sp. z.

[15]J. Szworak ,, Nekrolog’’ strona- 11. SługaZboru. X-Rocznik, Warszawa-1937r. Nr.11. wyd.  ,, PolskiDomNakładowy’’Sp. Zogr. Odp.

[16]DanutaAlinaBorody ,, TęczapoBurzy’’strony 24/26. Wyd. II. Wydanewłasnymnakłademautorki w Australli 2007r.

[17]JanSawickiNaczelnikWydziałuMinisterstwaSprawWewnętrznychNr. PN. 350/10/.1. Warrzawadnia 19.08.1938r. ,,Sekty religijne- używającejęzykarosyjskiego. Strona- 216. AAN w Warszawie syg- 1413/Nr.Mika B 10406.

[18]Спогади Демчини Віктора Йосиповича м. Луцьк. Інтерв’ю бере Шевчук В. А. 27. 12. 2009. Відеозйомка Шевчук В. А.

[19]. KaznodziejaEugeniuszSzworak: daneznajdująsię w Archiwum Kościoła Adwentystów Dnia Siódmego w Polsce w PodkowieLeśnejprzy WST-H.

[20] Спогади Демчини Віктора Йосиповича м. Луцьк. Інтерв’ю бере Шевчук В. А. 27. 12. 2009. Відеозйомка Шевчук В. А.

0 коментарів

Залишити коментар

Хочете приєднатися до дискусії?
Не соромтесь, зробіть свій внесок!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *