Преображені у Христі

«ПРЕОБРАЖЕНІ У ХРИСТІ»

2 Кор. 3:18

Таким був головний лозунг 58-го з’їзду Генеральної конференції 2005 року.

I. Кілька важливих думок, які послужили тематикою для проповідей

1. Наша релігія, віра в Ісуса Христа мас бути видимою кожний з відкритим обличчям

• Спочатку ми самі маємо побачити себе, чи ми у вірі. 2 Кор.13:5.

2. Оглядаючи славу Господню, перетворюємося в образ Ісуса Христа: “Ми… як дзеркало, дивимося всі на славу Господню, і змінюємося в той же образ” 2 Кор.3:18

• Перетворення може відбутись, коли дивимось на себе і порівнюємо з Христом.

3. Господь провадить нас вперед і вище – віт слави в славу через Святого Духа.

• У жодному разі не порівнювати себе з іншими (гіршими) людьми. Куди дивимось?

II. Ми всі вважаємо себе послідовниками Ісуса, але чи бачать нас такими люди?

1. Зрештою, звіряючи своє життя з Божим Словом, чи можемо самі про себе сказати, що ми преображені, перетворені, трансформовані? Матв.6:22-23
2. Адвентистів завжди вважали людьми Книги – Біблії.

а)   На жаль, дослідження показують: лише 55% досліджують Святе Письмо – значить, загубили дзеркало.

б)   Скільки відсотків членів нашої церкви читають щодня Боже Слово?

3. Багато людей загрузли в бізнесі і не знаходять часу для дослідження волі Божої.
4. Почастішали розлучення, руйнуються сім’ї.
5. Під різними приводами, а здебільшого через дрібниці – руйнується єдність громади, що може спровокувати єдність в усій Церкві.

• Іноді єдність зводиться лише до того, що люди разом сидять на зібранні.

III. Ми дуже подібні до Ізраїля, який 40 років перебував перед кордоном Обітованого Краю.

1. Пам’ятаєте 12 оглядачів-розвідників? Лише двоє залишилися вірними Божим обітницям, а 10 агітували за повернення в Єгипет.
2. Чимало АСД сьогодні розчарувались в очікуванні Пришестя і готові повернутись у світ.

Приклад: «Ми втомились в очікуванні», – так кажуть чимало адвентистів, але якби вони щиро запитали себе: чи готовий я сьогодні зустріти Ісуса? Яка була б відповідь?

3. Під керівництвом сатани такі люди ворогують з Церквою, кепкують над істиною, критикують, осуджують.

• Що було б з нами, якби Ісус прийшов п’ять років тому? Що було б з тими, які протягом останніх п’яти років прийняли Христа своїм особистим Спасителем?

4. Бог продовжує чекати нашого навернення. Римл.12:1-2

IV. Пам’ятаймо: ми відповідальні не лише за власне спасіння, а й за спасіння ближніх.

1. На нас дивляться, за нами спостерігають. 2 Кор. 3:2-3
2. Доручення Ісуса Христа. Матв.28:19
3. Проте, спочатку самі маємо стати дійсними учнями Христа. Йоан.15:8

а)   Між іншим ці слова Ісус говорив вже після Останньої Вечері перед Своїми хресними стражданнями.

б)   Невже до цього часу вони ще не були учнями? Виявляється, можна протягом десятиліть числитись членом Церкви, але не бути учнем Христа.

4. Кількість членів Церкви і кількість учнів Христа – не одне й те саме. Чому Ісус сказав: будете Моїми учнями?

• Учні йшли в Гефсиманський сад, сперечаючись, хто буде більший.
• На той час вони не цілком відповідали стандартам учнівства.

V. Нарівні з проповіддю маємо робити діла милосердя.

1. Співчуваючи і страждаючи за долю людей, Небесний Отець віддав найдорожче – Свого Сина. Невже у великому Божому Всесвіті не знайшлося нічого настільки цінного, щоб віддати в жертву за людину? Виходить, що ні, тому що Бог полюбив людей землі нарівні з любов’ю до Єдинородної о Сина.
2. Ісус, живучи на Землі, був увесь співчуттям. Важко сказати, де більшість часу Він проводив: у проповіді Євангелія, чи в справах милосердя.

а)   І нині є християни, які готові жертвувати собою.

Приклад: У 1974 р. один зі служителів зголосився стати пастором у колонії прокажених на Гавайських островах. Через 12 років – сам захворів, а ще через три, у 1989 р. помер, прослуживши нещасним людям 15 років.

б)   Хіба це не жертовність?

в)   Що жертвуємо ми заради спасіння ближніх?

3. Чи преобразились ми в образ Ісуса у цьому значенні?

• Як же часто про Нього повідомляється: Матв.9:36

VI. І останнє. Маємо й надалі звіщати світові про Другий прихід Христа.

1. Ісус знав, що в нас не вистарчатиме терпіння і слабнутиме віра, тому запевнив. Йоан.14:1-3

а)   Отож, не втомлюйтесь, не опускайте рук.

б)   Перестати вірити в повернення Ісуса означає перестати вірити, що Він приходив перший раз.

в)   Це означає, що ми повинні погодитись зі скептиками, які кажуть, що Христос обманув нас, що Бог помер.

г)   Це означає втратити віру взагалі і поповнити ряди Божих противників.

Приклад: Приємно було почути на З’їзді ГК про подію в нашій країні. Коли

М.Горбачов з дружиною Раїсою Максимівною відвідали Італію, на великому мітингу побачили чоловіка з плакатом „Раїса Горбачова! Допоможіть мені знайти маму”. Зацікавилась долею цього чоловіка. Після закінчення війни він написав сотні листів, у тому числі і в Москву. Відповіді: „Ваша мама померла”. Він же продовжував вірити і писати. Почались нові пошуки. Старенька мати знайшлась десь на околицях Харкова. Зустріч відбулася. Але яка то була щаслива зустріч після 40 років пошуків і віри! Продовжуймо й ми вірити!

2. Той, Хто преобразиться у Христі Ісусі в характері і житті, буде преображений і тілом у Його пришесті: Филп.3:20-21

Закінчення

Отож, будемо преображатися Силою Святого Духа, Який дасть нам достатньо терпіння і віри в очікуванні здійснення Христової обітниці, Євр.10:35-38

Амінь.