Продовжувати і розвивати добрі традиції

Продовжувати і розвивати добрі традиції

https://www.youtube.com/watch?v=9S5Sr08ZsRA

Церква Адвентистів Сьомого Дня (АСД) будує своє вчення на Біблії. Принцип реформаторів «Біблія і тільки Біблія» залишається її основою. Церква, її члени обережно відносяться до людських традицій і не приймають їх, особливо ті традиції, що відкрито суперечать принципам Біблії. Але ми повинні розуміти що є і добрі традиції, які не суперечать Біблійній істині та можуть допомагати нам в духовному рості і підтримувати нашу віру і служіння в громадах.

В церкві в Євро-Азіатському дивізіоні є одна традиція, яка в деяких елементах відрізняється від традиції служіння у всесвітній адвентиській церкві. В служінні церкви є один особливий тиждень, це останній повний тиждень в році, або його ще називають тиждень молитви. Ми можемо в деяких деталях побачити схожі моменти з судними днями в Ізраїльському народі перед судним днем, який відбувався в кінці церковного року в народі. Але є і велика відмінність в цій традиції. Що відбувається в цей тиждень? Кожного дня тижня проходять богослужіння, на цих служіннях  читають статті, написані керівництвом всесвітньої церкви, на теми важливі для церкви в даний час. Також на таких служіннях більше часу приділяється молитовному служінню, молитвам рядових членів церкви, де вони заносять подяку Богу за пережитий рік, просять прощення за помилки в прожитому році, а також посилаючись на обітниці Божі довіряють своє життя Богу на наступний рік. Перша і друга субота цих служінь є особливі. Особливі в тому, що в першу суботу для всіх членів церкви, а також друзів церкви пропонуються спеціальні вітальні листівки з особливими духовними побажаннями для кожного бажаючого зі сторінок Святого Письма. Кожний сам вибирає собі ці вітальні слова, що кому припаде. І деякі члени церкви зберігають ці листівки в своїй особистій Біблії цілий рік, як пам’ять про церковне вітання. В останню суботу, або іншими словами в наступну суботу люди зі своєї сторони приносять свої річні пожертви, як матеріальна подяка Богу за прожитий рік… Бог благословляє своїх дітей, а вони проявляють довір’я до Бога і керівництва церкви, які розподіляють ці пожертви. А ці кошти йдуть на дві особливі потреби церкви – євангельські програми і ремонт і будівництво молитовних будинків. Таке служіння здійснюється в більшості громад церкви Євро-Азіатского дивізіону.   І це для більшості людей відомо. А перша, та й друга громади міста Львова в цьому служіння мають ще свою особливу традицію. Її вік більше як 60 років, а була запроваджена по приїзді у Львів на пасторське служіння в шістдесяті роки минулого століття Жукалюком Миколою Арсентійовичом. В чому суть цієї традиції? Коли люди жертвують кошти, до своїх коштів вони вкладають в конверт написані духовні побажання зі Слово Божого як для себе так і для всіх членів церкви. Це можуть бути слова побажань написані особисто або навіть у віршованій формі. Також може бути побажання почути якусь гарну пісню яка була виконана протягом минулого року, чи ще якесь побажання на музичну тематику. Також може бути побажання почути проповідь на особливу тему та інше. Отримавши ці побажання служителі громади систематизують їх та зачитують для всіх членів церкви на наступних служіннях. Колись, в давніші часи, як мені розповідали, на основі цих віршів складались проповіді, і відзначалось, що ця проповідь складена на основі ваших віршів-побажань. А музичні побажання були прикрасою служіння. Такими служіннями ми можемо урізноманітнити свої служіння в громаді і також залучити більшу кількість членів громади до різноманітних служінь. Також по змісту цих побажань можна зрозуміти настрій членів церкви та їх духовні потреби. Якщо хтось хоче подивитись як відбуваються ці служіння, може переглянути це служіння на ютуб-каналі першій Львівській громаді яке відбулось цього року https://www.youtube.com/c/АСДЛьвів1

Чому я вирішила підняти це питання в церковній газеті? Як для мене ці служіння цікаві, дають духовне натхнення і їх можна прирівняти до урочистих служінь. Нажаль навіть в нашій громаді кількість цих побажань зменшується. Колись щоб прочитати і виконати всі побажання потрібно було три служіння, сьогодні ми вкладаємось в одне служіння. Напевно служителям потрібно проявляти більше уваги цій традиції, яка не суперечить Біблії та допомагає людям ще раз почути як слова обітниць Божих так і слова Божих благословень. Ще можу поділитись своїм невеликим досвідом. Коли мій тато був на служінні в різних громадах, він старався цю традицію завести в цих громадах. І з року в рік все більше людей приймало участь в бажанні написати слова підбадьорення для громади, але коли він завершував служіння і в громаду приходив  новий служитель, не знаючи про призначення, можливості і переваги таких служінь, не використовував його в громаді, і це служіння помирало. На мою думку кожний служитель повинен думати не тільки про те, щоб служіння в громаді відповідали канонам Біблії та проходили згідно Святого Письма, але також були цікавими. І такі служіння, як читання новорічних побажань, можуть робити різноманітними наші служіння і залучати більше різних людей до служіння в громаді, в першу чергу молодь і дітей. Різні добрі традиції потрібно підтримувати і розвивати.

Керівник відділу інформації Львів 1 Гутей Галина

0 коментарів

Залишити коментар

Хочете приєднатися до дискусії?
Не соромтесь, зробіть свій внесок!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *