Сімейний табір неподалік Боржави об’єднав сім’ї з різних областей України

Протягом чотирьох днів, з 7 по 10 липня, 13 сімей мали чудову можливість провести час у таборі неподалік від села Боржава, на Закарпатті. Сімейний заїзд відбувся одразу після закінчення підліткового та перед початком молодіжного таборів.

Батьки разом зі своїми дітьми, віком від 11 місяців до 16 років, 4 дні перебували на лоні природи.

Сонячне Закарпаття зустріло нас спекою, в порівнянні з львівськими дощами. Старт сімейного табору був приємним на сюрпризи: чиста річка Боржава, термальний басейн посеред табору, комфортний кемпінг, смачна закарпатська кухня та чудова сімейна програма. Цей райський куточок притягнув до себе сім’ї з Рівненщини, Волині, Львівщини та Закарпаття. Чудові краєвиди, які відкривались, починалися зі Сколівських бескидів.

Гірська річка Латориця, яка перетинала автомобільну дорогу; перевал через гори та безкрайнє небо – все це нагадувало нам велич Творця.

Серед учасників, крім тих, хто приїхав із вже зазначених областей, були сім’ї  з різних куточків України, чиє життя змінилося внаслідок війни – це мешканці Маріуполя, Покровська, Миколаєва, Білої Церкви та Харкова.

Не зважаючи на дощ, який в п’ятницю зранку заливав наші намети, ми знайшли привід радіти, тому що у планах і був «мокрий» день – катання на байдарках, термальні води.

Кожен день мав свій розклад: зранку ми разом робили зарядку,  споживали смачні страви, співали біля вогнища та надихались чудовими історіями й досвідом кожної сімейної пари.

Також ми провели сімейний конкурс для мам й тат, а поважне журі – діти цих батьків,- слухали, вболівали та підтримували їх.

На закінчення конкурсу діти урочисто вручили дипломи  для мами й тата.   Духовні роздуми про щастя, взаємостосунки та Божественне призначення сім’ї слугували повчанням для кожного із присутніх.

В день родини ми, об’єднавшись однією дружньою табірною сім’єю, відправились у похід і  піднялись на гору.

«Зазначу, що найменшій учасниці 4 роки, а найстаршій – 74. При цьому  маленька Евеліна, ще підкорила висоту на скалодромі, а Лілія Андріївна у свої поважні роки гребла веслами по річці Боржава  на байдарці».

Чудова команда табору робила все можливе для створення активності, комфорту та задоволення усіх наших потреб.

«Та, що там розповідати, краще один раз приїхати на такий відпочинок, щоб зрозуміти, що на наступний рік ми такі  приїдемо знову».

Олена Рябенко