Служіння постраждалим українцям внаслідок війни допомогло зцілитись від ненависті за вбивство родини

Анжей Заставнік, старший адвентистської церкви у місті Явожно в Польщі, народився в адвентистській сімʼї. Більшість членів його родини загинули під час Другої світової війни в таборах смерті. Його тато, провівши чотири роки в концтаборі (два роки в Дахау і ще два в Освенцимі), дивом вижив. З його розповідей стало відомо, як загинули його рідні. В місті Явожно їм звели два памʼятники, а їхнім прізвищем  названа вулиця міста.

Дізнавшись історію загибелі своєї родини, Анжей не міг позбутися злості за причинене зло його сім’ї. Та коли почалась війна в Україні, він вирішив активно допомагати українцям, щоб зцілитись від ненависті, яка не давала йому спокою.

Працюючи в уряді міста Явожно, Анжей є відповідальним за забезпечення польських військових ветеранів, а також керує гуманітарною діяльністю міста. За період війни він знайшов прихисток у місті більш ніж 2000 українцям, а також надав і власну квартиру біженцям для проживання.

З початку повномасштабного вторгнення Анжей відправив до Україну 15 тонн харчових продуктів. З власного бюджету він пожертвував понад 100 000 злотих (близько 1 мільйона гривень) на допомоги Збройним силам України, переселенцям та жителям прифронтових територій. Ця діяльність допомогла йому повністю зцілитися від ненависті й отримати натомість велику любов в серці до України та нашого народу. У зверненні він сказав, що всюди, де буває за кордоном, він каже що любить їх і тільки українцям,- що від щирого серця їх кохає. Анжей впевнений, що ні пандемія, ні війна, не можуть забрати від нас Царство Боже. Але якщо ми дамо місце у своєму серці ненависті більше, ніж Божій благодаті, то ця ненависть може стати для нас перепоною до Божого Царства.

Василь Крестинич, пастор громад Торунь і Міжгір’я, що на Закарпатті, познайомився з Анжеєм Заставніком завдяки Молитовному марафону «З Богом в новий день», учасниками якого є тисячі людей з різних країн світу. Вже протягом 990 днів пастор Василь щоранку зустрічається з глядачами у Facebook для того, щоб роздумувати над Словом Божим.

«Якось наприкінці однієї із зустрічей марафону я сказав про те, що якщо хтось за кордоном збирає гуманітарну допомогу для України і не знає як відправити її, нехай дадуть мені знати. Згодом Іван Борня, учасник марафону, який проживає в Польщі, познайомив мене з Анжеєм і таким чином три гуманітарні вантажі я зміг відвезти на південь України»,- розповідає Василь Крестинич.

Анжей вже більш ніж 20 років є учасником міжнародної гуманітарної організації «Сумка самарянина» в Польщі і бачив багато досвідів навернення до Бога людей через різдвяні подарунки. Вже 13 осіб долучилося до адвентистської церкви завдяки цьому служінню, яке Анжей звершує для дітей.

Одного разу він отримав телефонний дзвінок від незнайомця, який просив його передати три подарунки дуже бідній родині, яка проживала у 50 км від його дому. Коли Анжей привіз подарунки, то помітив, що хлопчик був дуже сумним. Мати, яка виховувала дітей одна, без батька, розповіла, що син народився хворим на цукровий діабет І ступеня. Він постійно молиться про інсулінову помпу, яка йому необхідна, але таких коштів у сім’ї немає. Вартість такої помпи в Польщі становить 15 000 злотих (близько 140 000 гривень). Анжей плакав разом з ними й одразу починав думати над тим де знайти для них кошти. Та коли діти відкрили принесені подарунки, то в подарунку, який отримав хлопчик, знаходилася інсулінова помпа.

«Анжей запропонував мені,- говорить Василь Крестинич,- щоб ми за допомогою подарунків послужити для місцевого населення й поділилися з ними доброю вісткою від Бога. Своїм легковим авто він привіз понад 120 подарунків. Ми запросили дітей і їхніх батьків на богослужіння. Тим, хто не зміг прийти, подарунки принесли додому. Наступного разу дітей запросимо на різдвяну програму, яка проходитиме 30 грудня, під час якої вони знову отримають подарунки».

В суботу, 16 грудня, на богослужіння було присутньо 78 дітей. З них 66 з не адвентистських сімей. Вручення подарунків проходило у декілька етапів, відповідно до віку дітей. Одночасно всі присутні не змогли б поміститись на сцені. Коробки з подарунками укладались дітьми з Німеччини.

Анжей виявив бажання приїхати на Міжгірщину й навесні. Він планує протягом десяти днів служити сім’ям і розповсюджувати добру звістку зі Слова Божого.

Василь Крестинич