Савін Андрій Володимирович. Некролог

Савін Андрій Володимирович народився 19 березня 1972 р. у місті Ковель Волинської області. З 1979 по 1989 рр. навчався у середній школі № 4.

Після Андрій продовжив навчання у Ковельській школі технічної підготовки, а також у період з 1989 по 1991 рік працював різноробочим на Ковельському ЗПТ.

У цьому ж році був прикликаний на строкову військову службу, та демобілізувався у 1993 році.

1992 року одружився зі Шворак Світланою Яківною, разом з якою у злагоді і коханні прожив усе життя.

Наступного року у подружжя з’явилась донечка Каріна, а у 1996 року народилась донька Наталя.

Важливим роком у житті Андрія став 1994, адже тоді він разом із дружиною уклав заповіт з Господом і став членом першої ковельської громади Адвентистів сьомого дня. Андрій активно долучився до життя церкви. Брав участь у євангельських заходах, займався з молоддю, відвідував в’язниці, проводив домашні зібрання.

В 1997 році Андрій відгукнувся на заклик керівництва церкви й погодився звершувати служіння помічника пастора. Служив у громаді села Дрозні.

Бажаючи глибше досліджувати Біблію у вересні 2000 року розпочав навчання в теологічній школі у Львові. Маючи бажання проповідувати Слово Боже, Андрій з дружиною Світланою залишили рідний Ковель і переїхали до Любомля, де була невелика група адвентистів. Там вони звершували служіння протягом чотирьох років. Водночас Андрій навчався в Заокській духовній академії. За час служіння родини Савіних у Любомлі побудували молитовний будинок, а невелика група адвентистів перетворилася на велику громаду.

В 2004 році Андрій з сім’єю переїхали на служіння до Сваляви. Його обрали молодіжним керівником Закарпатської області. В цей час Андрій був організатором і директором дитячого і молодіжного табору «Джерело любові», організовував для молоді Закарпаття вікенди, фестивалі, спортивні заходи.

Після Андрій звершував служіння у містах Мукачево і Бобовище, що на Закарпатті.

2011-2014 роки Андрій разом з сім’єю присвячує служінню у громаді Володимир-Волинського, що на Волині. У цей період його рукопокладають у сан проповідника. Він був одним з організаторів слідопитського табору «Друзі Ісуса». В цей час започаткували сімейний табір «Гармонія сердець».

2014 року Андрія обирають керівником молодіжного служіння в Західній Україні, а Світлану – керівником дитячого відділу. Разом з дружиною вони проводять безліч молодіжних, дитячих, слідопитських таборів, зустрічей.

У 2018 році Андрій стає керівником служіння слідопитів. Разом з дружиною вони відкривають клуби для дітей і підлітків, проводять вікторини, відвідують громади. Андрій дуже любив гори, саме там відчував близькість Господа, тому організовував походи з друзями, молоддю та слідопитами. Він піднявся на Казбек, був у Альпах, любив Карпати.

На жаль, навесні цього року в Андрія діагностували невиліковну хворобу, з якою він завзято боровся. Його вірна дружина та доньки перебували поруч, підтримували чоловіка та батька. Андрій довірився волі Божій через обряд оливопомазання.

18 червня 2020 року о пів на другу ночі перестало битися серце коханого чоловіка, чуйного батька, люблячого дідуся, дорогого тестя та відданого служителя Божого Савіна Андрія Володимировича.

Виражаємо співчуття рідним та близьким Андрія. Нехай Господь потішить у цій важкій втраті та подарує надію на зустріч під час Другого приходу Христа.